Псков облаçĕ
Псков облаçĕ | |||||
| |||||
![]() | |||||
Тĕп хули | Псков | ||||
---|---|---|---|---|---|
Лаптăкĕ - Пĕтĕмпе |
48 55 399 км² | ||||
Халăх йышĕ - Пĕтĕмпе |
67 587 786 çын çын патнелле (2023) | ||||
Федераци тăрăхĕ | Çурçĕр-Анăç федераци тăрăхĕ | ||||
Экономика регионĕ | Çурçĕр-Анăç экономика районĕ | ||||
Регион номерĕ | 60 | ||||
Патшалăх чĕлхисем | вырăс | ||||
Губернатор | Ведерников Михаил Юрьевич | ||||
Облаç депутатсен канашĕн председателĕ | Котов Александр Алексеевич | ||||
Гимн | Псков облаçĕн гимнĕ | ||||
Вăхăт тăрăхĕ | ГВ +03:00 |
Псков облаçĕ (Псковщина, выр. Псковская область) — Раççей Федерацийĕн хĕвеланăç енче вырнаçнă облаç. Çурçĕр-Анăç федераци тăрăхне кĕрет. Тĕп хули — Псков.
Тавралăхĕ
Псков облаçĕ виçĕ патшалăхпа юнашар вырнаçнă — унăн чиккисем Эстонипе, Латвипе тата Белоруссипе юнашар иртеççĕ. Унсăр пуçсăр область чиккисем Ленинград, Новгород, Тверь, Смоленск облаçĕсемпе юнашар вырнаçнă.
Истори
Облаçе 1944 çулхи çурла уйăхĕн 23-мĕшĕнче йĕркеленĕ. 1957 çулхи юпа уйăхĕн 2-мĕшĕнче ун çумне Аслă Лука облаçне хушнă.
Халăх йышĕ
Облаçре (2002 çулхи çырав тăрăх) çак халăхсем пурăнаççĕ:
- вырăссем — 717 101 (94,3%)
- украинсем — 12 471 (1,6%)
- белоруссем — 9 664 (1,3%)
- чикансем — 3 220 (0,4%)
- эрменсем — 2 270 (0,3%)
- тутарсем — 1 499 (0,2)
- азербайджансем — 1 319 (0,2%)
- эстонсем — 1 122 (0,1%)
- молдавансем — 797 (0,1%)
- латышсем — 690 (0,1%)
- нимĕçсем — 685 (0,1%)
- чăвашсем — 658 (0,1%)
- еврейсем — 637 (0,1%)
- чеченсем — 557 (0,1%)
- поляксем — 588 (0,1%)
Пайланăвĕ
Район ячĕ | Халăх йышĕ (2002) | Район тĕпĕ | Район тĕпĕнчи халăх йышĕ (2002) |
Бежаница районĕ | 17 547 | Бежаница хеп | 4 846 |
Аслă Лука районĕ | 24 035 | Аслă Лука х. | |
Гдов районĕ | 17 715 | Гдов х. | 5 171 |
Дедович районĕ | 17 881 | Дедович хеп | 9 881 |
Дно районĕ | 16 048 | Дно х. | 10 049 |
Красногородск районĕ | 9 800 | Красногородск хеп | 4 694 |
Кунья районĕ | 12 928 | Кунья хеп | 3 527 |
Локня районĕ | 13 268 | Локня хеп | 4 898 |
Невель районĕ | 31 419 | Невель х. | 18 545 |
Новоржев районĕ | 12 217 | Новоржев х. | 4 125 |
Çĕнĕ Сокольник районĕ | 19 389 | Çĕнĕ Сокольник х. | 9 757 |
Опочка районĕ | 23 973 | Опочка х. | 13 964 |
Остров районĕ | 36 685 | Остров х. | 25 078 |
Палкино районĕ | 10 520 | Палкино хеп | 3 201 |
Печора районĕ | 25 300 | Печора х. | 13 056 |
Плюсса районĕ | 11 610 | Плюсса хеп | 3 856 |
Порхов районĕ | 28 470 | Порхов х. | 12 263 |
Псков районĕ | 37 216 | Псков х. | |
Пустошка районĕ | 12 071 | Пустошка х. | 5 509 |
Пушкин Сăрчĕн районĕ | 11 694 | Пушкин Сăрчĕ хеп | 6 089 |
Пыталово районĕ | 14 853 | Пыталово х. | 6 806 |
Себеж районĕ | 25 473 | Себеж х. | 7 138 |
Хĕрлĕ Струг районĕ | 16 579 | Хĕрлĕ Струг хеп | 8 762 |
Усвят районĕ | 6 360 | Усвят хеп | 3 148 |
Каçăсем
- Псков облаçĕн официаллă сайчĕ 2009 ҫулхи Ҫӗртме уйӑхӗн 20-мӗшӗнче архивланӑ.
- Псков облаçĕн хыпарĕсем 2007 ҫулхи Чӳк уйӑхӗн 18-мӗшӗнче архивланӑ.
- Псков облаçĕн канашлăвĕ
- Законодательство Псковской области
- Культура Псковской земли
- Порховский уезд — история, документы, карты, краеведение
- Псковский государственный объединённый историко-архитектурный и художественный музей-заповедник. 2016 ҫулхи Пуш уйӑхӗн 13-мӗшӗнче архивланӑ.
- Псковская Держава. Краеведческий архив Псковской области.
- http://www.pskov.ru/press/10.06.10/3977 2016 ҫулхи Пуш уйӑхӗн 4-мӗшӗнче архивланӑ. В Псковской области разработают генплан развития исторического поселения Велье.
- Псковская область на трёхвёрстной военно-топографической карте Европейской России 2016 ҫулхи Ҫӗртме уйӑхӗн 24-мӗшӗнче архивланӑ.
Псков облаçĕ | ||
---|---|---|
Тĕп хула : Псков Муниципаллă-территориллĕ пайланăвĕ:
Районсем : Аслă Лука районĕ • Бежаница районĕ • Гдов районĕ • Дедович районĕ • Дно районĕ • Красногородск районĕ • Кунья районĕ • Локня районĕ • Невель районĕ • Новоржев районĕ • Опочка районĕ • Остров районĕ • Палкино районĕ • Печора районĕ • Плюсса районĕ • Порхов районĕ • Псков районĕ • Пустошка районĕ • Пушкин Сăрчĕн районĕ • Пыталово районĕ • Себеж районĕ • Çĕнĕ Сокольник районĕ • Хĕрлĕ Струг районĕ • Усвят районĕ • Статьясем: Географи | Гербĕ | Гимнĕ | Историйĕ | Халăхĕ | Администрациллĕ-территориллĕ пайланăвĕ | Ялавĕ |
Раççейĕн федераци тытăмлăхĕ |
||
---|---|---|
Республикăсем | ||
Енсем |
Алтай • Байкал Лешьен • Камчатка • Краснодар • Красноярск • Перĕм • Ставрополь • Тинĕсçум • Хабаровск | |
Облаçсем |
Амур • Архангельск • Аçтăрхан • Ăренпур • Белгород • Брянск • Владимир • Волгоград • Вологда • Воронеж • Иваново • Иркутск • Запорожье1 • Калининград • Калуга • Кемĕр • Киров • Кострома • Курган • Курск • Ленинград • Липецк • Магадан • Мурманск • Мускав • Новгород • Омск • Орёл • Пенза • Псков • Ростов • Рязань • Самар • Сарăту • Сахалин • Свердловск • Çĕн Çĕпĕр • Смулен • Тамбов • Тĕвер • Томск • Тула • Тĕмен • Херсон1 • Челепи • Чĕмпĕр • Чулхула • Ярославль | |
Федераци шайĕнчи хуласем | ||
Автономиллĕ облаç | ||
Автономиллĕ тăрăхсем | ||
1 Тӗнчери йышӑннӑ Украинӑн территорийӗ ҫинчи • 2 Архангельск облаçне кӗрет • 3 Тĕмен облаçне кӗрет |