Подольск
Подольск | ||||
---|---|---|---|---|
Подольск | ||||
| ||||
![]() | ||||
Основны інформації | ||||
55°25'52"N, 37°32'44"E | ||||
Країна | Росія | |||
Реґіон | Московска область | |||
Окрес | Подольскый район | |||
Админцентр для | Подольський міський округ | |||
Засноване | 1627 | |||
Перша змінка | 1559 | |||
Статус міста | з 1791 року | |||
Жытелїв | 312 911 (2024) | |||
Розлога | 40,39 Квадратный кілометер | |||
Поштовы індексы | 142100–142134 | |||
Телефонный код | 4967 | |||
Часова зона | UTC+3 | |||
Клімат | умеренно-континентальный климат | |||
Надморьска вышка | 160 метер | |||
Географично | Москворецко-Окская равнина | |||
Водный обєкт | Пахра | |||
Братьскы міста | Шумен, Борисов, Каварна, Ванадзор, Сент-Уан-сюр-Сен, Чернівцї, Охрид | |||
Містьскый уряд | ||||
Вебова сторінка | https://подольск-администрация.рф/ | |||
Пріматор | Ніколай Ігоревич Пестов (2015; 9 фебруар 2022) | |||
VIAF:236548104;GND:4469028-9;OSM:1697322; |
Подольск — місто, адміністратівный центер Подольского району[ru], Московска область, Росія. Лежыть у западній части Росії в долинї р. Пахра, притокы р. Москва, 36 км на юг од Москвы.
Історія
Місто Подольск выросло із села Подол, статус міста мать од 1791 р. На місцї сучасного міста колиська жыли фінско-угорськы (головно меря) і балтськи племена, од 9-10 ст. і славянськы племена, головно вятичі.
Културны памяткы
Храмы
У містї є дакілько православных храмів, найзнамішы суть Троїцькый собор збудованый в 1819—1832 роках і Воскресенська церьков, котра ся першый раз споминать в 1627-1628 роках.
Іншы памяткы
- Подольскый краезнавчій музей у дворі (палаці) "Івановскоє" (рус. усадьба «Ивановское»). Експозиція є посвячена історії міста і его околїцї.
- Історично-меморіалный музей «Подолє»
- Дом културы (мултіфункчна гала) «Октобер» (рус.«Октябрь»)
- Подольскый драматічный театр
- Подольска експозічна гала
Господарьство
Уж перед револуціёв місто было силне промыслове центрум, в 70-их роках ту было коло 70 заводів, днесь є ту розвинутый атомовый промысел і фунґує ту веце як 10 заводів.
Жытелї
У містї жыє 183 095 жытелїв. Переважна часть суть православны, незначну часть творять мусульманы і вірникы іншых церьков.
Шпорт
- гокеевый клуб «Крила совєтов» грать на зимнім штадіоні «Витязь»
- футбаловый клуб «Витязь» грать на футбаловім штадіоні «Труд»
- тенісова академія
- шпортовы клуби волейбалу, боксу, джудо, пінпонгу