Єрьомін Ігор Петрович

Єрьомін Ігор Петрович
Народився5 (18) квітня 1904[1] або 18 квітня 1904(1904-04-18)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Ревель, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер17 вересня 1963(1963-09-17)[1] (59 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Ленінград, РРФСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьфілолог, літературознавець, історик літератури, викладач університету Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materСанкт-Петербурзький державний університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьросійська література, історія літератури[2] і історія російської літературиd[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладПушкінський Дім
Санкт-Петербурзький державний університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньдоктор філологічних наук[d]
Науковий керівникПеретц Володимир Миколайович Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомі учніДмитрієв Лев Олександровичd
Ромодановська Олена Костянтинівнаd Редагувати інформацію у Вікіданих
Аспіранти, докторантиРомодановська Олена Костянтинівнаd Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
медаль «За оборону Ленінграда» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Єрьо́мін І́гор Петро́вич (рос. Ерёмин Игорь Петрович; 18 квітня 1904, Ревель Естляндська губернія17 вересня 1963, Ленінград) — радянський науковий і освітній діяч, літературознавець. Дослідник давньоруської та української літератури. Доктор філологічних наук (1937), професор Ленінградського державного університету.

Біографія

З 1919 року служив у Червоній Армії. 1924 року закінчив відділення російської мови та літератури факультету суспільних наук Ленінградського університету. Брав участь у семінарах російської філології академіка Володимира Перетца. Почав друкувати свої роботи з 1926 року. 1934 року поступив до аспірантури Інституту російської літератури АН СРСР; того ж року захистив кандидатську дисертацію на тему: «Дослідження новгородської Повісті про посадника Щіля». 1937 року захистив докторську дисертацію на тему: «Іван Вишенський і його публіцистична діяльність». 15 квітня того ж року став старшим науковим співробітником Відділу давньоруської літератури Інституту російської літератури. 1938 року отримав звання професора Ленінградського державного університету.

Брав участь у німецько-радянській війні, нагороджений медалями «За оборону Ленінграда» й ««За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» У 19571963 був завідувачем кафедри російської літератури філологічного факультету Ленінградського університету.

Праці

  • Вишенский, Иван. Сочинения / Под ред. И. П. Еремина. — Москва-Лениград, 1955.

Примітки

  1. а б в Литераторы Санкт-Петербурга. ХХ век / под ред. О. В. Богданова
  2. а б Чеська національна авторитетна база даних

Джерела