Ів Шовен

Ів Шовен
фр. Yves Chauvin Редагувати інформацію у Вікіданих
Ім'я при народженніфр. Yves René Richard Marie Chauvin[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився10 жовтня 1930(1930-10-10)
Менен, Бельгія
Помер28 січня 2015(2015-01-28) (84 роки)
Тур[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце проживанняПариж Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаФранція
Діяльністьхімік, дослідник Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materЛіонська вища школа фізики, хімії та електроніки
Галузьорганічна хімія
ЗакладФранцузький нафтовий інститут
ЧленствоФранцузька академія наук Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий завдяки:Розробник методу метатезису олефінів
Нагороди Нобелівська премія з хімії (2005)
CMNS: Ів Шовен у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Ів Шовен (фр. Yves Chauvin, 10 жовтня 1930, Менен, Бельгія — 28 січня 2015) — французький хімік, лауреат Нобелівської премії з хімії 2005 року.

Біографія

Шовен народився в Бельгії, звідки його батьки в 1939 році переїхали до французького міста Тур. У 1954 році закінчив Ліонську Вищу школу фізики, хімії та електроніки.

З 1960 року працював тільки у Французькому інституті нафти (IFP), що в Рюей-Мальмезоні на різних посадах: інженер, завідувач сектором, лабораторію молекулярного каталізу. У 1991 році став директором інституту з наукової роботи. Після виходу на пенсію займає посаду почесного директора цього інституту.

У 2005 році Шовен разом з американцями Роберт Граббсом та Річардом Шроком одержав Нобелівську премію "за внесок у розвиток методу метатези в органічному синтезі". Дослідження метатеза олефінів проводилися Шовеном у 1970-ті роки. Ів Шовен, незважаючи на попередню заяву про можливу відмову від нагороди [2], все ж таки прийняв її.
Ще у 1990 році він уперше застосував іонні рідини для двофазового каталізу [3].

Шовен є почесним науковим директором Французького нафтового інституту і членом Французької академії наук. У 2005 році він був удостоєний ордена «За заслуги».

Найважливіші публікації

  • A. Martinato, Y. Chauvin und G. Lefebvre: Kinetic aspects of the "period of adjustment" during polymerization (of propylene) with titanium trichloride-triethylaluminium. In: Compt. Rend. Band 258, Nr. 17, 1964, S. 4271–4273.
  • M. Uchino, Y. Chauvin und G. Lefebvre: Dimerization of propylene by nickel complexes. In: Compt. Rend. C. Band 265, Nr. 2, 1967, S. 103–106.
  • J. L. Herisson und Y. Chauvin: Catalysis of olefin transformations by tungsten complexes. II. Telomerization of cyclic olefins in the presence of acyclic olefins. In: Die Makromolekulare Chemie. Band 141, 1971, S. 161–176. (Dieser Artikel wird aufgrund eines typographischen Fehlers in der Originalpublikation gelegentlich mit 1970 als Jahr der Veröffentlichung zitiert.)
  • Y. Chauvin, B. Gilbert und I. Guibard: Catalytic dimerization of alkenes by nickel complexes in organochloroaluminate molten salts. In: Chem. Comm. Band 23, 1990, S. 1715–1716.
  • L. Magna, G. P. Niccolai, Y. Chauvin und J.-M. Basset: The importance of imidazolium substituents in the use of imidazolium based room temperature ionic liquids as solvents for palladium catalyzed telomerization of butadiene with methanol. In: Organometallics. Band 22, Nr. 22, 2003, S. 4418–4425.

Примітки

  1. ↑ а б Fichier des personnes décédées mirror
  2. ↑ 1518,378142,00. html Keine Freude:Nobelpreisträger findet Auszeichnung peinlich - SPIEGEL ONLINE - Nachrichten - Wissenschaft[недоступне посилання з червня 2019]
  3. ↑ Chauvin, Yves ; Gilbert, Bernard ; Guibard, Isabelle. (1990). Catalytic dimerization of alkenes by nickel complexes in organochloroaluminate molten salts. Chemical Communications. 23: 1715—1716.

Джерела

  • Ковтун Г. Метатезис: Нобелівська премія-2005 / Г. Ковтун // Світогляд. — 2006. — № 1. — С. 30-32

Посилання