Іваненки (шляхетський рід)
 Герб роду | |
| Рід | Іваненки |
|---|---|
| Період | з кінця XVII ст. |
| Місце походження | Молдова (рід Мушатів) |
| Держава | Гетьманщина |
| Родоначальник | Іван Іваненко (Багатий) |
| Володіння | Київська губернія,Чернігівська губернія, Полтавська губернія, Катеринославська губернія |
| Військова діяльність | учасник Французько-російської війни (1812) року |
Іваненки — український козацько-старшинський, пізніше шляхетський рід.
Історія
Рід заснований Іваном Іваненком, на прізвисько Багатий, що був «Гетьманом дубосарським» у Молдові наприкінці XVII ст.
Його син Грицько Іваненко переселився в Україну в 1706 і був полковником Брацлавського полку. Його син Григорій Іваненко, був переяславским полковником. У свою чергу, Іваненки через Івана Лютого походять від молдовського роду Мушатів.
До цього роду належали: Іваненко Іван Михайлович — Київський губернський маршалок шляхти (1787—1790); Моісей Іваненко (1754 — близько 1811) — Київський губернський маршалок шляхти (1797-1799); Микола Іваненко (1837 — після 1910) — келецький губернатор, таємний радник (1892); Микола Іваненко (1842—1912) — філософ, православний подвижник.[1]
Рід внесений у I і VI розділи родоводу книги Київської[2], Чернігівської, Полтавської і Катеринославської губерній, а герб — у 8-й розділ «Общего гербовника дворянских родов Всероссийской империи».
Відомий як учасник Французько-російської війни (1812) року підпоручик Л.-гв. Гусарського полку Аркадій Іваненко[3]
Є ще кілька родів Іваненків більш пізнього походження. Так відомо про шлисельбурзького ісправника Олександра Іваненка «зі збіднілих курських поміщиків»[4]
Опис герба
Щит розділений горизонтально навпіл, у верхній половині в золотому полі розташована голова зубра, пронизана мечем. У нижній половині в зеленому полі на срібнібному блюдці лежить серце, пронизане хрестоподібною шаблею і стрілою.
Щит увінчаний шляхетськими шоломом і короною з перами страуса, посередині горизонтально розташовані срібні стріла і шабля, вістрями спрямовані стріла — у правий бік, а шабля — в лівий. Намет на щиті золотий, підкладений зелени тлом. Герб роду Іваненків внесений у 8-й розділ «Общего гербовника дворянских родов Всероссийской империи», стр. 130.
Примітки
- ↑ РАБ БОЖИЙ НИКОЛАЙ НИКОЛАЕВИЧ ИВАНЕНКО (+ 6 августа 1912). Архів оригіналу за 24 липня 2019. Процитовано 12 лютого 2020.
- ↑ Родословная книга дворян Киевской губернии за время: от 1840 по 1864 год. Манускрипт. Архів оригіналу за 12 лютого 2020. Процитовано 12 лютого 2020.
- ↑ УЧАСТНИКИ ОТЕЧЕСТВЕННОЙ ВОЙНЫ 1812 ГОДА[недоступне посилання з Апрель 2019]
- ↑ Аксакова Т. А. Семейная хроника : в 2-х книгах / Т. А. Аксакова-Сиверс. — Париж : Atheneum, 1988., Кн. 1. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 12 лютого 2020.
Література
- Иваненки // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Лазаревский А. М. Очерки малороссийских фамилий. Материалы для истории общества в XVII—XVIII вв. 13. Иваненки.
- «Русский архив», 1875, кн. 11;
- Модзалевский В. Л. Малороссийский родословник, т. 2. К., 1910.
- В.В. Томазов. Іваненки [Архівовано 9 березня 2016 у Wayback Machine.] Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с.
- Gajl T.. Polish Armorial Middle Ages to 20th Century. — Gdańsk : L&L, 2007. — ISBN 978-83-60597-10-1.(пол.)