Івачів Горішній
село Івачів Горішній | |
---|---|
![]() | |
Країна | ![]() |
Область | Тернопільська область |
Район | Тернопільський |
Тер. громада | Білецька сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA61040050040019446 ![]() |
Основні дані | |
Засноване | 1463 |
Населення | 261 |
Територія | 1.820 км² |
Густота населення | 143,41 осіб/км² |
Поштовий індекс | 47226 |
Телефонний код | +380 352 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°39′19″ пн. ш. 25°31′17″ сх. д. / 49.65528° пн. ш. 25.52139° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
337 м |
Водойми | Серет |
Відстань до обласного центру |
14 км |
Відстань до районного центру |
14 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 47707, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, с. Біла, вул. Молодіжна, буд. 19 |
Вебсторінка | http://ivachiv.te.ua/ |
Карта | |
Мапа | |
|
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/09/%D0%86%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%B2_%D0%93%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%96%D0%B9_-_%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%92%D0%BE%D1%81%D0%BA%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%93%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE_-_11111.jpg/220px-%D0%86%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%B2_%D0%93%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%96%D0%B9_-_%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%92%D0%BE%D1%81%D0%BA%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%93%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE_-_11111.jpg)
Іва́чів Горі́шній — село в Україні, у Білецькій сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на півночі району, на річці Серет. Підпорядковане Івачеводолішнівській сільраді (до 2018).
У 1946—1991 село називалося Верхній Іванів.[1]
Населення на 1 січня 2013 року — 256 особа (чоловіків — 123, жінок —133, 115 дворів, 138 сімей (за матеріалами сільської ради).
Від 2018 року ввійшло у склад Білецької сільської громади.
Географія
Знаходиться переважно на лівому березі Івачевогорішнівського ставу. Площа плеса ставу 354 га. Водоболотні угіддя вздовж течії Серету належать до Чистилівського державного орнітологічного заказника, який існує з лютого 1980 року. Заказник — місце гніздування багатьох видів рідкісних птахів, зростання типової для західного лісостепу водоболотної рослинності. Загальна площа заказника 1192 гектари.
За рішенням Тернопільської обласної ради у 1983 році створений Горішньоівачівський гідрологічний заказник площею 37,4 га. Івачівогорішнівський став є улюбленим місцем відпочинку для багатьох тернополян та рибної ловлі для рибалок місцевих та із сусідніх областей. Став належить УТМР. Водонасосна станція в Івачеві працює для подачі води до обласного центру.
Історія
Перша писемна згадка — 1463 як Івачів, згідно з урядовим листом князів Семена, Солтана та Василя Збаразьких, які ділили вотчину між собою.
Від 1672 — нинішня назва.
На північно-західній околиці села, в урочищі Зимна Долина в 1960-х роках відкрита стоянка часів раннього палеоліту (100-40 тис. років тому). При в'їзді до села з Тернополя в урочищі Коноплисько на пологому схилі першої надзаплавної тераси лівого берега ріки Серет. знайдено багатошарове поселення черняхівської культури VI—VII ст. н. е., празької культури VI—VII ст. н. е. Відкрите у 1954 році В.П.Савичем.[2]
Під час Першої світової війни село зазнало значних руйнувань.
1 серпня 1934 р. внаслідок адміністративної реформи село включене до новоствореної у Тернопільському повіті об'єднаної сільської гміни Ігровиця.[3]
Під час Другої світової війни та після неї село стало осередком активної діяльності УПА. Значна частина учасників національного партизанського руху та їхніх родичів зазнала сталінських репресій, у тому числі — у таборах ГУЛАГу.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Білецької сільської громади[4].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Тернопільського району, село увійшло до складу новоутвореного Тернопільського району[5].
Населення
За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 261 особа[6]. 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову[7].
Релігія
- церква Святого Воскресіння Христового (1768, мурована, УГКЦ).
Соціальна сфера
Діють загальноосвітня школа І ступеня, клуб, бібліотека, ФАП.
Відомі люди
Народилися
- Богдан-Теодор Дзюбановський — український громадський діяч у США, лікар 1-ї дивізії УНА,
- Фіалка — учасник боротьби за ЗУНР,
- Зенон (Ковалик) — український священик, мученик, блаженний (беатифікований 27 червня 2001)
- Олександр Дзядик — український військовик, радянський службовець, редактор, репресований..
Парохи села:
- о. Р. Дурбак — від 1956 до 1985 року
- о. Орест Глубіш — від 1996 року донині.
Примітки
- ↑ Президія Верховної Ради УРСР; Указ від 18.03.1991 № 848-XII
- ↑ admin. Археологія та стародавня історія Тернопільського району | Замки, відпочинок, оздоровлення, зцілення в Галичині (укр.). Процитовано 22 березня 2021.
- ↑ Dz.U. 1934 nr 69 poz. 667. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 26 lipca 1934 r. o podziale powiatu tarnopolskiego w województwie tarnopolskiem na gminy wiejskie. Архів оригіналу за 7 червня 2015. Процитовано 22 лютого 2012.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Джерела
- Земля Тернопільська. Туристичний путівник. Автор проекту Михайло Лисевич. — Тернопіль : Джура, 2003.
- Івачів Горішній. Мого села духовні обереги / Упорядник Надія Шподарунок; автори текстів о. Орест Глубіш, Богдан Новосядлий, Надія Шподарунок. — Тернопіль, 2013. — 188 с., іл.
- Уніят-Карпович, В. Івачів Горішній // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 382—383. — ISBN 978-966-457-246-7.
- Тимочко П. Івачів Горішній // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 673. — ISBN 966-528-197-6.
- Iwaczów Górny // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 309. (пол.)