Імператор Дзюнтоку

Імператор Дзюнтоку
яп. 順徳天皇 Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився22 жовтня 1197 Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер7 жовтня 1242 (44 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Провінція Садо, Північноземний край, Японія Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняŌharad Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаЯпонія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьпоет Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовяпонська Редагувати інформацію у Вікіданих
Magnum opusKinpishōd і Yakumo Mishōd Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадаімператор Японії Редагувати інформацію у Вікіданих
РідІмператорський дім Японії Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоІмператор Ґо-Тоба Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиFujiwara no Shigekod Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриDōkaku-hosshinnōd, Yorihito-shinnōd, Dōjo-nyūdōshinnōd, Masanari-shinnōd, Імператор Цутімікадо, Hiroko-naishinnōd, Reishi-naishinnōd, Shukushi-naishinnōd і Shōshi-naishinnōd Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зFujiwara no Ritsushid, daughter of Fujiwara no Norimitsud, Bōmon Ishid, Saishō no Tsuboned і Q110930087? Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиІмператор Тюкьо, Yoshimune-shinnōd, Prince Tadanarid, Kangan Giind, Teishi-naishinnōd, Jōshid, Yoshiko Joōd і Chitose-no-Miyad Редагувати інформацію у Вікіданих

Портрет Імператора Дзюнтоку

Імператор Дзюнто́ку (яп. 順徳天皇, じゅんとくてんのう, дзюнтоку тенно; 22 жовтня 1197 — 7 жовтня 1242) — 84-й Імператор Японії, синтоїстське божество. Роки правління: 12 грудня 1210 — 13 травня 1221[1].

Життєпис

Коли він правив реальну владу мав його батько — ексімператор Ґо-Тоба. У 1221 році Дзюнтоку мусив зректися влади через у спробі його батька повалити бакуфу (уряду) Камакурського сьогунату на чолі із Ходзьо Йосітокі (Смута Дзьокю). Було заслано на о. Садо. Помер у засланні[2].

Творчість

Був поетом, складав твори переважно у стилі вака. Поетичної майстерності навчався у відомого поета Фудзівара но Тейка. Один з його віршів увійшов до антології «Оґура Хякунін ішшю» («По одному віршеві ста поетом з Оґура»). В його доробку також є збірка «Шікін вакасо» («Бузкові таємні поетичні нариси»), поетичний трактат «Якумо мі-шью» («Нариси про якумо», якумо є синонімом вака).

Також залишив щоденник «Дзюнтоку-ін ґьо-кі» («Записки ексімператора Дзюнтоку») та збірку настанов й пояснень з церемоніалу Кімпі-шьо («Записки суворої таємності»)


Примітки

  1. Усі дати подані за європейським календарем.
  2. Аністратенко та Бондаренко, 2011, с. 49.

Джерела та література

  • Аністратенко, Л.; Бондаренко, І. (2011). Японські поети: Біографічний словник. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго. с. 368.
  • Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997.
  • 『新編 日本史辞典』 (Нове видання. Словник історії Японії) / 京大日本史辞典編纂会. — 東京: 東京創元社, 1994. — P.1057—1058.
  • 『歴代天皇全史―万世一系を彩る君臨の血脈』 (歴史群像シリーズ (69)) (Вся історія Імператорів Японії — монархічне генеалогічне дерево безперервної лінії. Серія «Історичні портрети»). — 東京: 学研, 2003.

Посилання