Ісхій

І́схій (дав.-гр. Ἴσχυς; також мав прізвисько «Елатіонід» — «сміливий наїзник») — персонаж давньогрецької міфології, син Елата і Гіппеї, брат Кенея і Поліфема.

Короніда, кохана Аполлона, яка народила від нього Асклепія, зрадила богу з вродливим Ісхієм. За це Зевс вразив його блискавкою. За другою версією Ісхія вбив сам Аполлон. За іншою версією, коли вона вийшла заміж за Ісхія, її вбила Артеміда хмарою стріл як покарання за зраду Аполлону.

• Павсаній, Ἑλλάδος περιήγησις (Опис Еллади), 2, 26, 6; 8, 4, 6. (гр.)
• Гай Юлій Гігін, Fabulae («Міфи»), 202. (лат.)
• Псевдо-Аполлодор, Βιβλιοθήκη (Бібліотека), 3, 10, 3. (гр.)
• Гесіод, Κατάλογος Γυναικών (Каталог жінок), фрагмент 60. (гр.)
• Каллімах, Εκάλη (Гекала) (гр.)
• Схолія до Піндар, Піфійська ода 3. 48 (гр.)
• Антонін Ліберал, Μεταμορφώσεων Συναγωγή (Метаморфози), 20 (гр.)
• А. П. Кондрашов. Кто есть кто в мифологии Древней Греции и Рима. 1738 героев и мифов. РИПОЛ классик. Москва. 2016. ISBN 978-5-386-09554-3 (рос.)