Іщенко Павло Олегович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Іщенко.
Огнеслав Іщенко
Загальна інформація
Повне ім'яІщенко Павло Олегович
ПрізвиськоWild Man
ГромадянствоУкраїна Україна, Ізраїль Ізраїль
Народження30 квітня 1992(1992-04-30) (32 роки)
Петропавловськ-Камчатський, Росія
Проживання

Херсон, Україна

/ Нагарія, Ізраїль
Вагова категоріяЛегка вага, 126(+2) фунта
Стійкаортодокс
Зріст170 см
Спортивний клубУкраїна ФСТ «Спартак»[1]
Професіональна кар'єра
Перший бій18 вересня 2015
Останній бій17 лютого 2016
Боїв3
Перемог3
Перемог нокаутом2
Поразок0
Нічиїх0
Спортивні медалі
Бокс
Представник Україна Україна
Чемпіонат Європи з боксу
Золото Мінськ 2013 До 60 кг
Представник Ізраїль Ізраїль
Чемпіонат Європи з боксу
Бронза Харків 2017 До 60 кг

І́щенко Огнеслав (Павло) Олегович (30 квітня 1992, Петропавловськ-Камчатський, Росія) — український боксер-професіонал, майстер спорту міжнародного класу з боксу, чемпіон Європи серед юнаків (2008), бронзовий призер чемпіонату світу серед кадетів (2007), чемпіон України (2011, 2012[2]). Учасник літніх Олімпійських ігор у Лондоні (2012). Має брата-боксера Мирослава[3]. Перший тренер — Олег Іщенко та Владислав Мангер[4].

Представляв боксерський клуб «Українські отамани», що брав участь у змаганнях під егідою WSB.

Спортивний життєпис

Аматорська кар'єра

Народився Павло Іщенко у Петропавську-Камчатському. Боксом почав займатися завдяки батьку, який був тренером з цього виду спорту. У 9-річному віці Павло разом з сім'єю переїхав з Росії до Херсона, де Олег Іщенко відкрив секцію з боксу, орендувавши невеличкий спортивний зал у приміщенні дитячого садка та облаштувавши його власноруч. Юний боксер тренувався у складних умовах, виникали постійні проблеми через брак коштів. Під час виїзних змагань фінансів вистачало лише на харчування Павла та проживання у найдешевших апартаментах, де батькові спортсмена доводилося спати на підлозі.

Перший серйозний спортивний успіх прийшов до Павла Іщенка у 2007 році, коли він став бронзовим призером чемпіонату світу серед кадетів[5]. А рік потому український боксер переміг на чемпіонаті Європи серед юнаків[6]. У 2011 році Іщенко став чемпіоном України у своїй ваговій категорії.

2012 рік був відзначений для молодого боксера багатьма яскравими подіями. На турнірі у турецькому Трабзоні, де розігрувалися ліцензії на літні Олімпійські ігри у Лондоні, Іщенко став переможцем, здолавши на шляху до першого місця бронзового призера Ігор у Пекіні В'ячеслава Гожана з Молдови. Таким чином, 20-річний український боксер здобув олімпійську ліцензію у ваговій категорії до 56 кг[7]. Проте виступ на Олімпіаді став для Іщенка надто швидкоплинним. У першому ж поєдинку він поступився американському боксеру Джозефу Діасу з рахунком 9-19[8].

Результати поєдинків WSB
Результат Команда Суперник Спосіб Дата Місце Примітки Відео
Поразка Німеччина «German Eagles» Німеччина Артур Бриль WP (3:0) 23 листопада 2012 Ганновер
Перемога США «USA Knockouts» Узбекистан Баходир Султонов WP (3:0) 16 листопада 2013 Київ
Перемога Аргентина «Argentina Condors» Аргентина Браян Іван Нуньєс WP (3:0) 6 грудня 2013 Бровари
Поразка Італія «D&G Italia Thunder» Бразилія Робсон Консейсао WP (3:0) 22 лютого 2014 Джела
Поразка Росія «Russian Boxing Team» Росія Дмитро Полянський WP (3:0) 4 квітня 2014 Донецьк 1/4 фіналу
Поразка Росія «Russian Boxing Team» Росія Адлан Абдурашидов WP (3:0) 21 лютого 2015 Волгоград

Виступ на чемпіонаті Європи 2013

  • У 1/16 фіналу переміг Шин МакКомба (Ірландія) — 3-0
  • У 1/8 фіналу переміг Гітіса Вайткуса (Литва) — 3-0
  • У чвертьфіналі переміг Чарлза Флінна (Шотландія) — 3-0
  • У півфіналі переміг Дмитра Полянського (Росія) — 2-1
  • У фіналі переміг Вазгена Сафарянца (Білорусь) — 2-1

Професіональна кар'єра

В червні 2015 року Іщенко підписав контракт з американською компанією Fight Promotions і перейшов в професійний бокс. Того ж місяця був підписаний контракт з DiBella Entertainment.

18 вересня 2015 року в Атлантик Сіті, США в дебютному поєдинку Іщенко нокаутував у 2-му раунді американця Ніколаса Родрігеса.

Після цього Іщенко провів ще два боя, в обох отримав перемогу.

Виступ на чемпіонаті Європи 2017

2017 року Павло Іщенко повернувся до аматорського боксу і взяв участь в чемпіонаті Європи, що проходив в Харкові, захищаючи кольори Ізраїлю.

  • У 1/16 фіналу переміг Развана Андреяна (Румунія) — 5-0
  • У 1/8 фіналу переміг Вазгена Сафарянца (Білорусь) — 3-2
  • У чвертьфіналі переміг Отара Ераносяна (Грузія) — 4-1
  • У півфіналі в напруженому бою програв Габілю Мамедову (Росія) — 1-4 і отримав бронзову нагороду.

Через два місяці на чемпіонаті світу 2017 Іщенко програв в своєму другому поєдинку Доржнямбуугийн Отгондалай (Монголія) — 0-5.

Життєві погляди

Павло Іщенко — випускник херсонської єврейської школи «Хабад». Взяв собі друге ім'я Огнеслав. Має намір, як благочинний проект, відкрити студію звукозапису, де талановиті музиканти зможуть безкоштовно робити записи своїх творів. Захоплюється грою на барабанах. Після закінчення херсонського училища фізичної культури вступив до юридичної академії України імені Ярослава Мудрого[9]. У вересні 2013 року відзняв ролик на підтримку здорового способу життя на протистояння спортсменам-рейдерам[10].

Колабораційна діяльність

Після звільнення ЗСУ міста Херсон, боксер втік на лівий берег Херсону та заявив про бажання залишитися на окупованій території. Пізніше дав інтерв'ю місцевим пропагандиським телеканалам і зареєстрував громадську організацію "Херсонська обласна федерація боксу".[11]

Примітки

  1. ↑ Спортивний подвиг спартаківця Павла Іщенка. Архів оригіналу за 3 січня 2013. Процитовано 28 липня 2012. [Архівовано 2013-01-03 у Wayback Machine.]
  2. ↑ Результати фіналів чемпіонату України з боксу 2012 (рос.) . «Новини боксу». Архів оригіналу за 23 липня 2013. Процитовано 21 грудня 2012. {cite web}: Зовнішнє посилання в |publisher= (довідка)
  3. ↑ На зміну братам Кличко — брати Іщенки?. Архів оригіналу за 7 жовтня 2015. Процитовано 28 липня 2012. [Архівовано 2015-10-07 у Wayback Machine.]
  4. ↑ Молитва перед першим раундом (рос.) . «ВГору». Архів оригіналу за 9 жовтня 2015. Процитовано 21 грудня 2012. {cite web}: Зовнішнє посилання в |publisher= (довідка) [Архівовано 2015-10-09 у Wayback Machine.]
  5. ↑ Бокс. Чемпіонат світу серед кадетів. Архів оригіналу за 6 вересня 2011. Процитовано 28 липня 2012. [Архівовано 2011-09-06 у Wayback Machine.]
  6. ↑ У Чехію — за лаврами чемпіона світу. Архів оригіналу за 6 вересня 2011. Процитовано 28 липня 2012. [Архівовано 2011-09-06 у Wayback Machine.]
  7. ↑ Павло Іщенко — є Олімпійська ліцензія!!!. Архів оригіналу за 20 жовтня 2014. Процитовано 28 липня 2012. [Архівовано 2014-10-20 у Wayback Machine.]
  8. ↑ Український боксер Павло Іщенко поступився американцеві. Архів оригіналу за 29 липня 2012. Процитовано 28 липня 2012.
  9. ↑ Хто ви, олімпійці 2012 року?. Архів оригіналу за 15 листопада 2012. Процитовано 28 липня 2012. [Архівовано 2012-11-15 у Wayback Machine.]
  10. ↑ Український отаман кидає виклик спортсменам-рейдерам. «YouTube». Архів оригіналу за 19 травня 2014. Процитовано 19 вересня 2013. {cite web}: Зовнішнє посилання в |publisher= (довідка)
  11. ↑ kobernik (4 липня 2024). Херсонський боксер-олімпієць Павло Іщенко втік на лівобережжя області та розповідає про "жахи життя" в Україні. IPC Південь (укр.). Процитовано 21 січня 2025.

Посилання

{alt} Це незавершена стаття про учасника чи учасницю Олімпійських ігор.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Спорт в Україні Це незавершена стаття про українського спортсмена чи спортсменку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Це незавершена стаття про боксера чи боксерку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.