Абросимова Світлана Вікторівна

Абросимова Світлана Вікторівна
Народилася20 червня 1953(1953-06-20) Редагувати інформацію у Вікіданих
Кайшядорис, Литовська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Померла6 березня 2011(2011-03-06) (57 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Дніпропетровськ, Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняСурсько-Литовське кладовище Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СРСР
 Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьісторикиня, краєзнавиця, джерелознавиця, книгознавець, археографиня Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materДніпропетровський ордена Трудового Червоного Прапора державний університет ім. 300-річчя возз'єднання України з Росією (1976) Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладДніпропетровський національний історичний музей імені Дмитра Яворницького
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступінькандидат історичних наук (1988)
Науковий керівникКовальський Микола Павлович Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоАбросимов Віктор Петрович[1]
МатиАбросимова Марія Михайлівна[1]
Нагороди

Світлана Вікторівна Аброси́мова (20 червня 1953, Кайшядорис — 6 березня 2011, Дніпропетровськ) — український історик, джерелознавець, книгознавець, археограф, краєзнавець; кандидат історичних наук з 1988 року. Лауреат премії імені Дмитра Яворницького за 1995 рік[2]; заслужений працівник культури України з 2004 року[3].

Біографія

Народилася 20 червня 1953 року в місті Кайшядорисі (нині Литва) в сім'ї військового[4]. У 12 років з батьками переїхала до Дніпропетровська, де закінчила школу[4]. Упродовж 1970—1976 років[1] навчалася на історичному факультеті Дніпропетровського державного університету.

Від 1977 року працювала в Дніпропетровському історичномуо музеї імені Дмитра Яворницького (з 1978 року — зберігач книжково-архівного фонду). 1988 року захистила кандидатську дисертацію з литуаністики «Документы Литовской метрики как источник по истории городов Украины первой половины XVI века» (науковий керівник — професор Микола Ковальський), брала активну участь у міжнародному проєкті вивчення і видання Литовської метрики[2].

З початку 1990-х років — науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства імені Михайла Грушевського НАН України[2].

Померла 6 березня 2011 року в Дніпропетровську, де і похована на Сурсько-Литовському кладовищі[2].

Додатково

Наукова діяльність

Опублікувала близько 300 наукових і науково-публіцистичних праць з історії української книги, епістолології, Литовської метрики, музеєзнавства, архівознавства, краєзнавства (див. Бібліографія С. В. Абросимової [Архівовано 5 березня 2022 у Wayback Machine.]). Створила інформаційну систему рукописного і книжкового фонду музею.

Ініціатор, організатор і співавтор виставок: «У світі стародруків», «Острозькій Біблії — 410 років», «Історія України в живопису та книзі», «Тії слави козацької…», «Учбова книга в Росії XVIII—ХIХ ст.», «До Дня української мови», «Епістолярна і наукова спадщина Д. І. Яворницького і коло його друзів» та інших. Підготувала каталоги архівного і книжкового зібрання музею.

Дослідниця життя та діяльності академіка Дмитра Яворницького, упорядниця п'яти томів епістолярної спадщини вченого та перевидання його першої монографії «Запоріжжя в залишках старовини і переказах народу»[5].

Примітки

Література

Посилання