Автобусна зупинка

Автобусна зупинка

Авто́бусна зупи́нка — спеціально відведене місце для посадки/висадки пасажирів автобусів. Може бути позначена спеціальним знаком «автобусна зупинка» або фарбою на дорожньому полотні.

Конструкція

Користування зупинками транспортних засобів (в тому числі автобусними зупинками) регулюється Правилами дорожнього руху що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Автобусні зупинки можуть бути обладнані:

  • лавами
  • урною для сміття
  • графіком дорожнього руху, номерами маршрутів і розкладом
  • навісом або іншою спорудою з дахом та стінами для захисту від дощу та вітру
  • пунктом продажу квитків
  • магазином
  • туалетом

Тубус-зупинка

Тубус-зупинка в Куритибі

З'явився в місті Куритиба за часів його модернізації мером Жеймом Лернером.

Після розробки шасі в Куритибі постало два питання: зручність оплати квитків та безпечна висадка пасажирів. Перше було вирішено встановивши турнікети на вході. Складність ж другого полягала у критично дорогій вартості реалізації проєкту. Ідею запропонував Карлос Сеневіва, вона полягала у тому, щоб водії транспортних засобів припарковувалися впритул до платформи.[1]

Автобусні зупинки як мистецькі об'єкти

В ряді держав, що входили до складу СРСР, і особливо на території України, автобусні зупинки, переважно в сільській місцевості, мають індивідуальний характер, відрізняючись як за оформленням, так часом і за формою. Такі зупинки в 1960-1990-х рр. оформлялися фаховими художниками або студентами художніх освітніх закладів, в різних техніках (живопис, мозаїка, барель'єф тощо) і зараз представляють інтерес для мистецтвознавців та краєзнавців. Див. Автобусні зупинки в Україні

Примітки

  1. Jonna McKone (18 жовтня 2010). Cities in Focus: Curitiba. TheCityFix. Архів оригіналу за 8 лютого 2021. Процитовано 8 лютого 2021.

Джерела

  1. Закон України «Про дорожній рух»
  2. Постанова Кабінету Міністрів України «Про правила дорожнього руху»

Посилання