Адам Керстен

Адам Керстен
Народився	26 квітня 1930(1930-04-26)  Кутно, Лодзинське воєводство, Республіка Польща
Помер	11 січня 1983(1983-01-11) (52 роки)  Варшава, Польська Народна Республіка
Поховання	Північний муніципальний цвинтар у Варшавіd
Країна	Республіка Польща
Діяльність	історик, профспілковий діяч
Alma mater	Варшавський університет
Галузь	історія
Заклад	UMCS
Партія	Польська об'єднана робітнича партія
У шлюбі з	Krystyna Kerstend
Діти	Grzegorz Kerstend
Нагороди
Адам Керстен у Вікісховищі

Адам Керстен (6 квітня 1930, Кутно — 11 січня 1983, Варшава) — польський історик, професор.

Працював в університеті ім. М.Склодовської-Кюрі (Люблін), в Інституті історії Польської АН. Був знавцем польських архівів Речі Посполитої 16–17 ст. Написав кілька фундаментальних праць з історії Польщі; значне місце в них посідає українське козацтво, Гетьманщина часів Богдана Хмельницького, Івана Виговського, Юрія Хмельницького, Павла Тетері.

Опублікував монографії, присвячені коронному канцлерові Єроніму Радзейовському («Hieronim Radziejowski. Studium władzy i opozycji», 1988) та повстанню Олександра-Леона Костки-Наперського 1651 («Na tropach Napierskiego. W kręgu mitów i faktów», 1972), переклав і прокоментував видання тієї частини хроніки Веспасіяна Коховського, де йдеться про роки т. зв. Потопу (1655—1657), упорядкував та видав із власним вступом класичну працю В. Чермака про Яна ІІ Казимира Ваза. Був науковим консультантом фільму Єжи Гоффмана «Потоп» (1969, за романом Генрика Сенкевича). Завжди прагнув до об'єктивного висвітлення історичних подій, у тому числі й національно-визвольного руху українського народу в 17 cт., у зв'язку з чим розвінчав низку міфів, створених Генриком Сенкевичем.

• Мицик Ю. А. Керстен Адам [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — 528 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0692-8.

• Ewa Brudzyńska. Adam Kersten [Архівовано 14 лютого 2018 у Wayback Machine.] // Encyklopedia Solidarności