Адольф Теодор Купфер

Громадянство	Російська імперія
Дата народження	27 грудня 1798 (7 січня 1799)[1] або 6 (17) січня 1799
Місце народження	Єлгава[1]
Дата смерті	23 травня (4 червня) 1865[1] (66 років)
Місце смерті	Санкт-Петербург[1]
Рід смерті	природна смертьd
Причина смерті	пневмонія
Місце поховання	Смоленський лютеранський цвинтарd
Батько	Jacob Leonhard Kupfferd
Мати	Maria Constantia Kupfferd
Брат/сестра	Карл Генріх Купфер[2]
Рід діяльності	фізик, метеоролог
Сфера роботи	фізика, хімія і мінералогія
Працівник у	Імператорський Казанський університет
Заклад освіти	Дерптський імператорський університетd
Член у	Лондонське королівське товариство[3] і Російська академія наук[4]
Отримані відзнаки	іноземний член Лондонського королівського товариства[d] (23 квітня 1846)
Цивільний класний чин	дійсний статський радник
Адольф Теодор Купфер у Вікісховищі

Адольф Теодор Купфер (народився 7 січня / 18 січня 1799 року в Мітау, Курляндія; † 23 травня / 4 червня 1865 року в Санкт-Петербурзі) був німецько-балтійським фізиком, мінералогом і фізико-хіміком.

Адольф Теодор Купфер народився як син купця Якоба Леонгарда Купфера та його дружини Констанції, уродженої Брандт. Він навчався в середній школі в Мітау, вивчав медицину в Дерптському університеті в 1815 і 1816 роках, вивчав мінералогію з Крістіаном Самуелем Вайссом в Берліні з 1816 по 1819 рік, потім хімію з Фрідріхом Штромайером в Геттінгені і здобув там докторський ступінь у 1821 році. Він поїхав до Парижа, де працював з Рене-Жюст Гаюї в 1821 і 1822 роках, зокрема над призовим завданням, встановленим Берлінською академією наук щодо точного вимірювання кутів на кристалах, і отримав премію; пізніше він опублікував цю роботу в Берліні в 1826 році. Призначений професором фізики та хімії в Казанському університеті, він обійняв цю посаду в 1824 році, а в 1828 році був призначений дійсним членом Академії наук у Санкт-Петербурзі за предметом мінералогії, який він замінив на фізику в 1840 році. У 1840 році обраний членом-кореспондентом Геттінгенської академії наук.

У 1828 році Купфер вирушив у дослідницьку поїздку на Уральські гори, де зустрівся з магнітно-астрономічно-метеорологічною експедицією Ханстіна-Ермана. Після повернення він обіймав посади в різних технічних державних школах, але вже в 1829 році академія призначила його науковим супутником разом з Йоганном Георгом Ленцем і Едуардом Менетрі в експедиції генерала Іммануеля вглиб Кавказу або на Ельбрус.

У Казані Купфер продовжив відносини, які він встановив з Араго під час свого перебування в Парижі, проводячи астрономічні спостереження в листуванні. Купфер відкрив і визначив вплив температури на магнітну силу в магнітних стрижнях. Коли Академія в Санкт-Петербурзі за його проханням у 1830 році побудувала там геомагнітну обсерваторію, він відновив там ці спостереження. Його зусиллями була організована мережа магнітно-метеорологічних спостережень по всій Росії шляхом створення обсерваторій, на чолі з якою в 1843 році була центральна фізична обсерваторія в Санкт-Петербурзі. У 1848 році Купфера призначили її директором. Викладацьку діяльність він проводив до 1851 року, після чого присвятив своє життя лише науковим дослідженням.

На додаток до його численних робіт з метеорології та геомагнетизму, Купфер, серед іншого, очолив: встановлення штормових сигналів уздовж російських берегів. Його дослідження в області гідрометрії привели до впровадження в Росії нового спиртометра. Результати його роботи над останньою темою зафіксовані в Довіднику з алкоголометрії (Берлін, 1865 р.).

Коли Купфер збирався вирушити в закордонну поїздку, він помер від запалення легенів у Санкт-Петербурзі 4 червня 1865 року у віці 66 років. У цьому місті він був похований на Смоленському кладовищі.

• Ueber den Schwefel. In: Annalen der Physik, Bd. 78 (1824), S. 423—426 (Digitalisat der Bibliothèque nationale de France, PDF).
• Ilmenit, ein neues Fossil (sammt neuen Spielarten des Zirkon und Gadolinit) aus Sibirien. In: Archiv für die gesammte Naturlehre, Jg. 10 (1827), S. 1–13 (Digitalisat, PDF).
• Ueber die Krystallisation des Kupfervitriols, nebst allgemeinen Bemerkungen über das ein- und eingliedrige oder tetartoprismatische System. In: Annalen der Physik, Bd. 84 (1826), S. 61–71.
• Ueber die Krystallisation des Adulars, nebst einigen allgemeinen Bemerkungen, über das zwei und eingliedrige System. In: Annalen der Physik, Bd. 89 (1826), S. 209—233.
• Reise in die Umgegend des Elborus. St. Petersburg 1830.
• Handbuch der rechn. Krystallonomie. Petersburg 1831.
• Verbesserungen am Reflexionsgoniometer, Poggendorff, Ann. XXVII. 1833.
• Preisschrift über den Einfluß der Wärme auf die Elasticität der festen Körper, besonders der Metalle, in den Mém, de l'Acad. de St. Pétersbourg, Scienc. math. et phys. VI. 1857.

• Constantin Grewingk. Kupffer, Adolph Theodor // Allgemeine Deutsche Biographie. Leipzig, 1883, Band 17, S. 410 f.
• H. A. Weiske: Kupffer (Adolph Theodor von). In: Allgemeine Encyclopädie der Wissenschaften und Künste, 2. Sektion, 40. Bd. (1887), S. 327 f.