Адуд ад-Даула

перс. عضدالدوله دیلمی
Медальйон із зображенням Адуда ад-Даули
емір Фарса
949 — 983
Попередник	Імад аль-Даула
Наступник	Шараф аль-Даула
емір Кермана
967 — 983
Попередник	Муїз аль-Даула
Наступник	Шараф аль-Даула
емір Іраку та Джезіре
978 — 983
Попередник	Ізз аль-Даула
Наступник	Самсам аль-Даула
Народився	24 вересня 936(0936-09-24)[1]  Ісфаган, Іран
Помер	26 березня 983(0983-03-26)[2][1] (46 років)  Багдад[1]
Похований	Мечеть імама Алі і Ен-Наджаф
Відомий як	правитель, політик, воєначальник, емір, поет, літератор, грамматик, науковець
Батько	Рукн аль-Даула
Діти	Баха аль-Даула, Самсам аль-Даула, Шараф аль-Даула, Diya' al-Dawlad і Taj al-Dawlad
Релігія	шиїтський іслам
Медіафайли у Вікісховищі

Адуд ад-Даула (араб. عضد الدولة), також Фанна Хозров (перс. فنا خسرو) — один з найвідоміших правителів Персії з династії Буїдів.

Був сином Рукна ад-Даули Хасана (? -977), вихідця з войовничого кочового прикаспійського племені дейлемітів. Брат Рукна ад-Даули, Муїзз ад-Даула Ахмад (? -967), у 945 році захопив Багдад і поклав край політичній владі аббасидських халіфів, чим сприяв перетворенню Буїдів в головних політичних фігурантів на Близькому і Середньому Сході. Після смерті батька (977) Адуд ад-Даула об'єднав підвладні Буїдам землі в Іраку, Ірані та Омані.

У роки його правління (949-983) династія Буїдів досягла вершини своєї могутності. Адуд ад-Даула вів загарбницькі війни проти Хамданідів в Сирії, Зиярідів у Табаристані і Саманідів в Хорасані. Він прославився не тільки як полководець і державний діяч, але і як меценат і покровитель науки і мистецтва. Свою столицю - Шираз, Адуд ад-Даула прикрасив величними архітектурними спорудами. Він називався «еміром емірів» (амір аль-умара) і першим в історії ісламу почав носити титул «шахиншах», що традиційно вважався ірано-зороастрійським. Помер через напад епілепсії.

• Dunlop, D. M. (1997). EBN MARZOBĀN, ABŪ AḤMAD ʿABD-AL-RAḤMĀN. Архівована копія. Encyclopaedia Iranica, Vol. VIII, Fasc. 1. D. M. Dunlop. с. 39. Архів оригіналу за 17 травня 2017. Процитовано 24 червня 2017.{cite encyclopedia}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
• Richter-Bernburg, L. (1985). ʿALĪ B. ʿABBĀS MAJŪSĪ. Архівована копія. Encyclopaedia Iranica, Vol. VI, Fasc. 8. D. M. Dunlop. с. 837—838. Архів оригіналу за 26 червня 2017. Процитовано 24 червня 2017.{cite encyclopedia}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
• Madelung, W. (1975). The Minor Dynasties of Northern Iran. У Frye, R.N. (ред.). The Cambridge History of Iran, Volume 4: From the Arab Invasion to the Saljuqs. Cambridge: Cambridge University Press. с. 198—249. ISBN 978-0-521-20093-6. Архів оригіналу за 14 червня 2020. Процитовано 24 червня 2017.
• Hill, Donald Routledge, Islamic Science And Engineering, Edinburgh University Press (1993), ISBN 0-7486-0455-3
• Edward Granville Browne, Islamic Medicine, 2002, ISBN 81-87570-19-9
• Bosworth, C. E. (1975). Iran under the Buyids. У Frye, R. N. (ред.). The Cambridge History of Iran, Volume 4: From the Arab Invasion to the Saljuqs. Cambridge: Cambridge University Press. с. 250—305. ISBN 0-521-20093-8. Архів оригіналу за 12 травня 2021. Процитовано 24 червня 2017.
• Nagel, Tilman (1990). BUYIDS. Архівована копія. Encyclopaedia Iranica, Vol. IV, Fasc. 6. London u.a.: Routledge & Kegan Paul. с. 578—586. Архів оригіналу за 17 грудня 2018. Процитовано 24 червня 2017.{cite encyclopedia}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)