Аллен Ньюелл

Аллен Ньюелл
англ. Allen Newell
Народився19 березня 1927(1927-03-19)[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Сан-Франциско, Каліфорнія, США[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер19 липня 1992(1992-07-19)[1][2][…] (65 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Піттсбург, Пенсільванія, США[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
·злоякісна пухлина Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаСША США
Діяльністьпсихолог, інформатик, математик, викладач університету, фізик Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materСтенфордський університет (1949)[1]
Університет Карнегі-Меллон (1957)[1]
Принстонський університет
Tepper School of Businessd
Lowell High Schoold Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьматематика, логіка, філософія
ЗакладУніверситет Карнегі-Меллон
Науковий керівникГерберт Саймон
Відомі учніОлівер Селфридж
Аспіранти, докторантиBonnie E. Johnd
Milind Tambed
Ralph Leslie Londond[4]
Richard Fikesd[4]
Peter A. Freemand[4]
Frank Ritterd[4]
Donald McCrackend[4]
Hans Berlinerd[4]
James Gilloglyd[4]
John E. Lairdd[4]
Paul Simon Rosenbloomd[4]
Olin Shiversd[4]
Gregg R. Yostd[4]
David Steierd[4]
Anoop Guptad[4]
Kamesh Ramakrishnad[4]
Charles Forgyd[4]
Michael Rychenerd[4]
Blake Wardd[4]
Arthur M. Farleyd[4]
Larry H. Reekerd[4]
Thad Anderson Polkd[4]
Rudolph Allen Krutard[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоНаціональна академія наук США
Американська академія мистецтв і наук Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий завдяки:гіпотези Ньюелла-Саймона
Нагороди

Грант Ґуґґенгайма

премія Тюрінга (1975)

 Національна наукова медаль США

Премія Емануеля Піора (1990)

William James Fellow Awardd (1989)

IJCAI Award for Research Excellenced (1989)

премія Американської психологічної асоціації за значний науковий вклад в психологіюd (1985)

почесний доктор Гронінгенського університетуd

Louis E. Levy Medal of the Franklin Instituted

IEEE W.R.G. Baker Awardd

меморіальна премія Гаррі Ґуда (1971)

AAAI Fellowd (1990)

Аллен Ньюелл (англ. Allen Newell, 19 березня 1927, Сан-Франциско, США — 19 липня 1992, Піттсбург, США) — американський науковець у галузі когнітивної психології і штучного інтелекту.

Працював у дослідному центрі RAND та Університеті Карнегі — Меллон. Він брав участь у розробці мови програмування IPL і двох самих ранніх програм штучного інтелекту — Logic Theory Machine (1956) і General Problem Solver (1957) (спільно з Гербертом Саймоном). У 1975 році спільно з Саймоном був нагороджений Премією Тюрінга за основоположні роботи в галузі штучного інтелекту і психології механізмів людського сприйняття.

Біографія

Отримав ступінь бакалавра в Стенфордському університеті в 1949 році. Був аспірантом в Принстонському університеті в 1949-1950, де викладав математику. Завдяки його ранньому знайомству з новою областю, відомою як теорія ігор, він був переконаний, що він волів би «поєднати експерименталі та теоретичні дослідження в чистій математиці», як казав його наставник Герберт Саймон. Незабаром після цього він покинув Принстон і вступив в RAND Corporation в Санта-Моніці, де він працював у групі, яка вивчає проблеми логістики Військово-повітряних сил.

Його робота з Йосипом Крускалом[en] привела до створення двох теорій: моделі теорії організації і формулювання точних понять в теорії організації. Потім Ньюел звернувся до розробки та проведення лабораторних експериментів на прийняття рішень в малих групах. Він разом з іншими товаришами по команді RAND — Джонном Кеннеді, Бобом Чепменом та Біллом Бивом — працювали у Військово-повітряних силах раннього попередження у вивченні організаційних процесів льотних екіпажів. Вони отримали фінансування з ВВС в 1952 році на створення тренажеру, який дозволив би їм вивчати і аналізувати взаємодії в кабіні, пов'язані з прийняттям рішень і обробкою інформації. На підставі цих досліджень Ньюел прийшов до переконання, що обробка інформації є центральною ланкою у діяльності організації.

Помер від раку.

Штучний інтелект

У вересні 1954 р. Ньюел був на семінарі, де Олівер Селфрідж описував як працює комп'ютерна програма, яка може навчатися розпізнавати букви та інші візерунки. Це було у той час, коли Аллен прийшов до переконання, що система може бути створена і містити інтелект та здатність до адаптації. Маючи це на увазі, Аллен написав у 1955 році, через пару місяців, шахову машину: приклад роботи складної задачі з адаптації. Його роботи привернули увагу економістів (і майбутнього лауреата Нобелівської премії) Герберта Саймона, а разом з програмістом JC Shaw, вони розробили першу програму штучного інтелекту. Він представив програму на Дартмутської конференції 1956 року, неофіційному зборі дослідників, які були зацікавлені в моделюванні інтелекту з допомогою комп'ютерів.

Інші досягнення

Ньюел і Саймон сформували міцне партнерство. Вони заснували лабораторію штучного інтелекту Університету Карнегі-Меллона і підготувала ряд важливих програм і теоретичних уявлень протягом кінця п'ятдесятих і шістдесятих років.

Роботи Ньюела завершилися розвитком когнітивної архітектури, відомих як SOR і його єдина теорія пізнання, опублікованій в 1990 році, але їх покращення було метою його зусиль до самої смерті.

Нагороди

Примітки

  1. ↑ а б в г д е http://amturing.acm.org/award_winners/newell_3167755.cfm
  2. ↑ а б SNAC — 2010.
  3. ↑ а б Музей Соломона Гуггенгайма — 1937.
  4. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш Математичний генеалогічний проєкт — 1997.

Посилання