Алоїз фон Еренталь

Алоїз фон Еренталь
нім. Aloys (Alois) Leopold Johann Baptist, Graf Lexa von Aehrenthal
Народився	27 вересня 1854(1854-09-27)[1][2][…]  Hrubá Skálad[4]
Помер	17 лютого 1912(1912-02-17)[1][2][…] (57 років)  Відень, Австро-Угорщина[5]
Країна	Цислейтанія  Австрійська імперія
Діяльність	дипломат, політик
Титул	барон
Посада	foreign minister of Austria-Hungaryd і ambassador of Austria-Hungary to Russiad
Партія	незалежний політик
Конфесія	католицтво
Рід	Lexa von Aehrenthald
Батько	Johann Baptist Lexa von Aehrenthald
Мати	Maria von Thun und Hohensteind
Брати, сестри	Felix von Aehrenthald і Franz Aehrenthald
У шлюбі з	Pauline Gräfin Széchényid
Діти	Caroline Lexa Gräfin von Aehrenthald[3], Johann Lexa Graf von Aehrenthald[3] і Elisabeth Lexa Gräfin von Aehrenthald[3]
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Алоїз фон Ерента́ль (повне ім'я Алоіз Леопольд Іоганн Баптист, граф Лекса фон Еренталь нім. Aloys (Alois) Leopold Johann Baptist, Graf Lexa von Aehrenthal; * 27 вересня 1854, Гросскаль, Богемія — † 17 лютого 1912, Відень) — граф, міністр закордонних справ Австро-Угорщини, зусиллями якого була підготовлена анексія Боснії і Герцеговини. Цей політичний акт викликав загострення відносин між Росією і Сербією, з одного боку, та Австро-Угорщиною, з другого, потягнув за собою ускладнення в міжнародних відносинах європейських держав, відоме під назвою Балканської кризи.

Кар'єрний дипломат, походив з сім'ї торговця зерном (Еренталь перекладається як «долина злаків»). У 1895—1898 був посланником у Бухаресті, в 1899—1906 посол у Санкт-Петербурзі, в 1906—1912 — міністр закордонних справ Австро-Угорщини. Отримав графський титул за успішну дипломатію, що привела до анексії Боснії і Герцеговини Австро-Угорщиною.

Як міністр закордонних справ Австро-Угорщини Алоїз фон Еренталь зіграв ключову роль у підготовці анексії Австро-Угорщиною Боснії і Герцеговини в 1908. Згідно з Берлінською угодою 1878 року Австро-Угорщина отримала права на Боснію і Герцеговину, але не наважувалася ними скористатися. На зустрічі в замку Бухлов з міністром закордонних справ Росии А. П. Ізвольським фон Еренталь отримав завірення в тому що Росія не підтримуватиме домагання Сербії на ці землі в обмін на згоду Австро-Угорщини допустити військово-морський флот Росії в Середземне море через Дарданелли.

• Кавалер Великого хреста Королівського угорського ордена Святого Стефана (Австро-Угорщина)
• Кавалер Великого хреста ордена Леопольда (Австро-Угорщина)
• Кавалер ІІІ класу ордена Залізної Корони (Австро-Угорщина)
• Кавалер ордена Серафимів (Швеція)
• Кавалер ордена Чорного орла (Пруссія)

• Р. Л. Кривонос. Еренталь // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X

Це незавершена стаття про політичного діяча. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.