Альгірдас Кумжа
| Альґірдас Кумжа лит. Algirdas Kumža | |
|---|---|
 Надзвичайний та Повноважний Посол Литовської Республіки в Україні | |
| 2006 — 2009 | |
| Попередник | Вікторас Баубліс |
| Наступник | Пятрас Вайтєкунас |
| Народився | 29 листопада 1956  (68 років)Тельшяй, Тельшяйський район, Литовська РСР, СРСР |
| Відомий як | політик, правник, дипломат, викладач університету |
| Місце роботи | Вільнюський університет |
| Громадянство |  Литва |
| Освіта | Вільнюський університет |
| Alma mater | Вільнюський університет |
| Політична партія | КПРС |
| Нагороди |   |
Альґірдас Кумжа (лит. Algirdas Kumža; нар. 29 листопада 1956, Тельшяй, Тельшяйський район, Литовська РСР, СРСР) — литовський державний діяч, дипломат, Надзвичайний і Повноважний Посол Литовської Республіки в Україні у 2006-2009 роках.
Життєпис
Народився 29 листопада 1956 року. У 1980 закінчив Вільнюський університет, правовий факультет. Володіє українською, англійською та російською мовами.
З 1980 по 1988 — на комсомольській роботі.
З 1988 по 1990 — член вільнюської ради Національного руху «Саюдіс».
З 1990 по 1992 — депутат парламенту Литовської Республіки у Вільнюсі.
З 1994 по 1997 — заступник головного редактора газети «Летувос ритас».
З 1998 по 1999 — радник з питань міжнародних відносин Президента Литви Валдаса Адамкуса.
З 1999 по 2006 рік очолював Литовсько-Українського культурний «Фонд імені Тараса Шевченка», неурядову громадську організацію, що покликана сприяти економічним, культурним, науковим, освітянським зв’язкам між Україною та Литовською Республікою[1].
З 02.2006 по 2009 — Надзвичайний і Повноважний Посол Литви в Києві (Україна).
Учасник «Intermarium: Київ, Warszawa, Vilnius» — спільного проєкту литовського медіахолдингу «Lietuvos Rytas», польського видання «Gazeta Wyborcza» та «Громадського телебачення», присвячений суспільним трансформаціям у трьох країнах[2].
Захоплення
Альґірдас Кумжа займається альпінізмом, фотографує і пише щоденники експедицій. На його рахунку Ельбрус, Монблан, Піллі в Чилі, Піко де Орісаба в Мексиці, Шіша-Пангма в Гімалаях.
Нагороди
- Орден «За заслуги» III ступеня (2006)[3]
- Орден «За заслуги» II ступеня (2009)[4]
Автор
- «Гімалаї: Щоденник однієї експедиції»
Примітки
- ↑ Інна Туряниця. Українсько-литовські взаємини у культурно-гуманітарній сфері. Національний університет Києво-Могилянська Академія. Часопис «Мандрівець». 2012.
- ↑ Intermarium: Київ, Warszawa, Vilnius «Громадське телебачення»
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №959/2006. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 13 липня 2019. Процитовано 21 квітня 2021.
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №1114/2009. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 2 червня 2019. Процитовано 21 квітня 2021.
Посилання
- Тисячоліття Литви і Україна. Гість Свободи: Посол Литви в Україні Альґірдас Кумжа [Архівовано 18 лютого 2017 у Wayback Machine.] «Радіо Свобода»
- Альґірдас Кумжа: «Україна постійно рухатиметься до Європи. Це просто неминуче» [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] «Український тиждень»
- Посол Литви в Україні Альгірдас КУМЖА: «Поезія для майбутнього Литви потрібна не менше, ніж економіка» [Архівовано 25 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Альгірдас КУМЖА: Прагматизм без моралі стає згубним [Архівовано 2 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Альгирдас Кумжа: стабильная банковская система и национальная валюта Литвы вселяют уверенность(рос.)
   | ||
в Україні | Віргіліюс Коризна1 (1992—1993) • Ромуальдас Рамошка (1993—1997) • Вітаутас Пятрас Плячкайтіс (1997—2002) • Вікторас Баубліс (2002—2005) • Альгірдас Кумжа (2005—2009) • Пятрас Вайтєкунас (2010—2014) • Гвідас Кєрушаускас1 (2014—2015) • Марюс Януконіс (2015—2020) • Вальдемарас Сарапінас (2020—2024) • Інга Станітє-Толочкєнє (2024-) | |
в Литві | Силуян Мужиловський2 (1649) • Володимир Кедровський3 (1919—1921) • Михайло Паращук3 (1921) • Євген Терлецький4 (1921—1923) • Ростислав Білодід (1992—1999) • Валентин Зайчук (2000—2001) • Микола Деркач (2001—2004) • Борис Клімчук (2004—2008) • Ігор Прокопчук (2008—2010) • Сергій Попик1 (2010—2011) • Валерій Жовтенко (2011—2015) • Володимир Яценківський (2015—2021) • Петро Бешта (2022—2024) • Ольга Нікітченко (2024—) | |
(1) тимчасово повірений; (2) посланець гетьмана Богдана Хмельницького до гетьмана Януша Радзивілла; (3) посол УНР; (4) посол УСРР | ||
|
Це незавершена стаття про дипломата. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |