Альтметрія

Не плутати з Альтиметрія.
Оригінальний логотип, взятий з Маніфесту Альтметрики[1]

Альтметрія (англ. Altmetrics) — нетрадиційна бібліометрія, що використовується як доповнення чи альтернатива до більш традиційних метрик цитування, таких як імпакт-фактор, індекс Хірша, I10-індекс при оцінці наукових та науково-дослідних публікацій. Альтметрія є одним і засобів, що дозволяє спостерігати за тим, як «живуть» продукти інтелектуальної творчості.

Історія виникнення

Проблемами дослідження «інформаційного сліду» наукових публікацій почали цікавитися ще на початку XX століття. В 1926 році американський математик Альфред Лотка описав закономірність розподілу частот публікацій за авторами у певній галузі дослідження. В 1932 році лінгвіст Джордж Ципф, що також мав предметний інтерес до статистики відкрив іншу закономірність — закономірність розподілу частоти слів природньої мови. Ще одне відкриття зробив британський бібліотекар Самуель Бредфорд, встановивши у 1934 році закономірність розподілу публікацій по різних виданнях. І, зрештою, в 1936 році американський соціолог Роберт Мертон захистив в Гарварді докторську дисертацію на тему «Наука, техніка і суспільство в Англії XVII століття» (англ. Science, technology and society in 17th century England). Саме ця праця і стала визначальною щодо розвитку напрямку кількісного вивчення бібліографічних даних та окремої наукової дисципліни інформетрії. Усе це сукупно заклало теоретичний фундамент цієї науки.

Власне термін «альтметрія» був запропонований[2] в 2010 році для узагальнення використовуваних на той час нетрадиційних методів оцінки якості наукових публікацій. Вперше про це було згадано в праці Джейсона Пріма (у співавторстві) (італ. "Altmetrics: a manifesto", 2010). Попри те, що поняття альтметрії зазвичай використовується для оцінки якості наукового контенту, разом з тим, альтметрія може використовуватися до окремих науковців, журналів, книг, презентацій, відео, вебсторінок тощо. Альтметрія, які і бібліометрія, оцінює внесок вченого чи наукового закладу, проте, використовує для цього альтернативні метрики, релеванті щодо інтернет-середовища.

Види альтметрик

Альтметрики — доволі широка група метрик, що фіксують різні прояви впливу, що може створювати документ. Видова класифікація альтметрик була запропонована ImpactStory у вересні 2012 року.[3] Публічна наукова бібліотека (англ. Public Library of Science) пропонує доволі схожу систему класифікації[4]:

  • Перегляди — перегляд HTML і завантаження PDF;
  • Обговорення — коментарі журналів, наукових блогів, Вікіпедії, Twitter, Facebook та інших соціальних мереж;
  • Збереження — Mendeley, CiteULike та інші соціальні закладки;
  • Цитування — цитати в науковій літературі, що відслідковуються Web of Science, Scopus, Crossref тощо;
  • Рекомендації — використовуються, для прикладу, F1000Prime[5].

Див. також

Примітки

  1. ↑ Jason; Priem. Altmetrics: A manifesto (v 1.01) (англ.) // Altmetrics. — 2011. — 28 September.
  2. ↑ J. Priem, D. Taraborelli, P. Groth, C. Neylon, altmetrics: a manifesto, 2010, http://altmetrics.org/manifesto/ [Архівовано 21 квітня 2016 у Wayback Machine.]
  3. ↑ A new framework for altmetrics. Архів оригіналу за 23 вересня 2013. Процитовано 4 квітня 2021.
  4. ↑ Altmetrics in Evolution: Defining & Redefining the Ontology of Article-Level Metrics. Архів оригіналу за 2 травня 2021. Процитовано 4 квітня 2021.
  5. ↑ F1000Prime. Архів оригіналу за 21 березня 2019. Процитовано 4 квітня 2021.

Джерела

  • Місце бібліотеки МНАУ у системі наукових комунікацій: соціологічне дослідження / уклад. Д. В. Ткаченко ; ред. О. Г. Пустова, О. О. Цокало. — Миколаїв: МНАУ, 2014. — 36 c.

Посилання