Аляска (затока)
| англ. Gulf of Alaska | |
|---|---|
 | |
| Фото із супутника NASA | |
 | |
| Мапа Затоки Аляска | |
| 57° пн. ш. 144° зх. д. / 57° пн. ш. 144° зх. д.Координати: 57° пн. ш. 144° зх. д. / 57° пн. ш. 144° зх. д. | |
| Розташування | Північна Америка |
| Частина від | Тихий океан |
| Океан | Тихий океан |
| Прибережні країни |
 США,  Канада |
| Регіон | Аляска |
| Вливаються |
|
| Міста та поселення | Сьюард (Аляска) та Принс-Руперт (Канада) |
| ідентифікатори і посилання | |
| P3006/ідентифікатор Marine Regions Geographic | 4312 |
| GeoNames | 4031789, 5879094 |
| У проєкті OpenStreetMap | ↑1116270 ·R (Аляска) |
  Затока Аляска Затока Аляска (Земля) | |
 | |
 Затока Аляска у Вікісховищі | |
Аля́скинська зато́ка (англ. Gulf of Alaska) — широка затока Тихого океану між півостровом Аляска і материком Північної Америки. В Аляскинській затоці розташовані порти Сьюард, (зв'язаний залізницею з центром штату Аляска) та Принс-Руперт (Канада).
Частина Тихого океану, обмежена кривою південного узбережжя Аляски, тягнеться від півострова Аляска і острова Кадьяк на заході до Олександрівського архіпелагу на сході.
Вся берегова лінія затоки — чергування лісу, гір і декількох льодовиків.
Найбільші льодовики Аляски, Льодовик Маласпіна і Льодовик Берінга сягають узбережжя .
Клімат
Акваторія затоки розташована у помірному кліматичному поясі[1]. Увесь рік панують помірні повітряні маси. Переважає західний перенос. Значні сезонні коливання температури повітря. Цілий рік переважає циклонічна діяльність, погода мінлива, часті шторми. Зволоження надмірне. Відносно тепла зима з нестійкою погодою, сильними вітрами; прохолодне вологе літо з лагідною погодою.[2].
З метеорологічної точки зору, затока Аляска є великим джерелом штормів, які рухаються в південному напрямі уздовж берегів Британської Колумбії, штатів Вашингтон і Орегон. Багато сезонних злив на північно-західному узбережжі Тихого океану приносяться із затоки Аляска.
Екологія
Затока Аляска вважається продуктивною екосистемою класу I, з більш ніж 300 грамами карбону на квадратний метр на рік[3] на підставі даних SeaWiFS.
Тут живуть глибоководні корали; через наявність Primnoa pacifica ця територія позначена Середовищем особливого занепокоєння (англ. Habitat Areas of Particular Concern).[4] Це глибоководний корал P. pacifica, як правило, тут проживає на глибині від 150 до 900 метрів.[5]
Примітки
- ↑ Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів. / Укладач Скуратович О. Я. — К. : ДНВП «Картографія», 2008.
- ↑ (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
- ↑ Hogan, C. Michael (2011). Gulf of Alaska. Topic ed. P.Saundry. Ed.-in-chief C.J.Cleveland. Encyclopedia of Earth. National Council for Science and the Environment. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 13 червня 2013.
- ↑ Stone Robert P; Shotwell S Kalei. (2007). State of deep coral ecosystems in the Alaska Region: Gulf of Alaska, Bering Sea and the Aleutian Islands. In: Lumsden SE et Al., Eds. The State of Deep Coral Ecosystems of the United States. NOAA Technical Memorandum CRCP-3. Silver Spring, MD: 65–108. Архів оригіналу за 20 лютого 2013. Процитовано 13 червня 2013.
- ↑ Waller, RG; Stone, RP; Mondragon, J; Clark, CE (2011). Reproduction of Red Tree Corals in the Southeastern Alaskan Fjords: Implications for Conservation and Population Turnover. In: Pollock NW, Ed. Diving for Science 2011. Proceedings of the American Academy of Underwater Sciences 30th Symposium. Dauphin Island, AL: AAUS; 2011. Архів оригіналу за грудня 13, 2013. Процитовано 13 червня 2013.
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
|
