Андрес Елой Бланко

Андрес Елой Бланко
Народився	6 серпня 1896(1896-08-06)[1]  Кумана, Венесуела
Помер	21 травня 1955(1955-05-21)[2] (58 років)  Мехіко, Мексика
Поховання	Національний пантеон Венесуели
Країна	Венесуела
Діяльність	дипломат, поет, політик
Alma mater	Центральний університет Венесуели
Мова творів	іспанська
Magnum opus	Píntame angelitos negrosd
Партія	Демократична дія (Венесуела)
Конфесія	католицтво
Автограф
Андрес Елой Бланко у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах
Роботи у  Вікіджерелах

Андрес Елой Бланко Меаньйо (ісп. Andrés Eloy Blanco Meaño; 6 серпня 1896 — 21 травня 1955) — відомий венесуельський поет і політик. Членом групи венесуельських студентів, які очолювали акції протесту в Каракасі в 1928 році проти диктатури Хуана Вісенте Гомеса і одним із засновників Демократичної дії, міністр закордонних справ Венесуели (лютий-листопад 1948)

Народився в Кумані, штат Сукре, Венесуела, 6 серпня 1896 року. Сім'я Бланко оселилася на острові Маргарита (штат Нуева Еспарта), де він прожив частину свого дитинства. Потім він не переїхав до Каракасу, щоб почати навчання в Центральному університеті Венесуели.

Першу нагороду він отримав у 1918 році, написавши пастирську поему «Canto a la Espiga y al Arado», і випустив свою першу драматичну п'єсу «Ель Уерто де ла Епопея». Того року він потрапив до в'язниці, протестуючи проти уряду. У 1923 році отримав свою першу премію на Juegos Florales (Квіткові ігри) в Сантандері, Кантабрія, Іспанія, з віршем «Canto a España» (Пісня до Іспанії). Він поїхав до Іспанії, щоб отримати винагороду, і пробув там більше року.

Був міністром закордонних справ Венесуели з 15 лютого 1948 до 24 листопада 1948 року.

Помер у Мехіко, Мексика, 21 травня 1955 р. На його честь названо кілька муніципалітетів Венесуели.

• Андрес Елой Бланко [Архівовано 13 квітня 2021 у Wayback Machine.] (ісп.)