Андрій Бєлий
| Андрій Бєлий | ||||
|---|---|---|---|---|
| Борис Миколайович Бугаєв | ||||
 | ||||
| Ім'я при народженні | рос. Борис Николаевич Бугаев[1]  | |||
| Псевдонім | Андрей Белый | |||
| Народився | 14 (26) жовтня 1880 Москва | |||
| Помер | 8 січня 1934 (53 роки) Москва ·геморагічний інсульт | |||
| Поховання | Новодівичий цвинтар[2] | |||
| Громадянство |  СРСР | |||
| Місце проживання | Q117310682? Andrei Bely house, Zheleznodorozhnyd | |||
| Діяльність | письменник, поет, перекладач, літературознавець, публіцист | |||
| Alma mater | фізико-математичний факультет Московського університетуd | |||
| Мова творів | російська | |||
| Жанр | поезія | |||
| Magnum opus | Петербург, The Silver Doved і Kotik Letaevd | |||
| Конфесія | православна церква | |||
| Батько | Бугаєв Микола Васильович[3] | |||
| У шлюбі з | Тургенєва Анна Олексіївна і невідомо | |||
| Автограф |  | |||
|
| ||||
 Андрій Бєлий у Вікісховищі | ||||
Андрі́й Бє́лий (літ. псевд. Бугаєва Бориса Миколайовича; *14 (26) жовтня 1880, Москва — †8 січня 1934) — російський письменник-символіст. Син математика Миколи Бугаєва.
Твори Бєлого пройняті ідеалізмом і містикою. Бєлий розумів приреченість класу буржуазії, але в революції вбачав лише руйнівну силу. Разом з тим яскраво відтворив картини загибелі старого світу (збірки поезій «Попіл», «Урна», 1909, роман «Петербург», 1913). Після 1917 написав поему «Христос воскрес» (1918), роман «Москва» (1926—1933), мемуари, роботи з теорії віршування та історії літератури.
Біографія
Народився у Москві. Почав друкуватись з 1902 року. З жовтня 1921 по листопад 1923 перебував у вигнанні в Берліні.[4]
Твори
Поезія
- Золото в лазурі (1903)
- Попіл (1908)
- Урна (1909)
- Королівна та лицарі (1918)
- Після розлуки (1922)
- Вірші (1929)
Проза
- Срібний голуб (1909)
- «Петербург» (1913)
- Москва (роман-дилогія) (1926)
- Московський дивак
- Москва під ударом
- Маски (1932)
Літературознавство і критика
- Символізм. Книга статей (1910)
- Луг зелений. Книга статей (1910)
- Арабески. Книга статей (1911)
- Ритм як діалектика й «Мідний вершник». Дослідження (1929)
- Майстерність Гоголя. Дослідження (посмертно, 1934)
Примітки
- ↑ Белый, Андрей // Писатели современной эпохи: Био-библиографический словарь русских писателей XX века / под ред. Б. П. Козьмин — Москва: 1928. — Т. 1. — С. 39–43. — 287 с.
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ различные авторы Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский, К. К. Арсеньев, Ф. Ф. Петрушевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1907.
- ↑ Томас Урбан: Русские писатели в Берлине в 20-е годы ХХ века; Санкт-Петербург 2014, с. 29.
Посилання
- Деякі твори автора мовою оригінала [1] [Архівовано 10 лютого 2018 у Wayback Machine.]
Література
- Гармаш, Л. В. Танатологические мотивы в прозе русских символистов: монография. Харьков: Щедрая усадьба плюс, 2015. 311 с.
- Гармаш, Л. В. Художественное своеобразие симфоний Андрея Белого: дис. … канд. филол. наук. Харьков, 2000. 194 с.
- Тарасенков А. Поэты. М., 1956.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
