Анне-Катріне Вестлі

Анне-Катріне Вестлі
Народилася15 лютого 1920(1920-02-15)[1][2][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Рена[d], Гедмарк, Норвегія Редагувати інформацію у Вікіданих
Померла15 грудня 2008(2008-12-15)[1][2][3] (88 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
М'єндаленd, Бускеру, Норвегія Редагувати інформацію у Вікіданих
·неврологічний розлад Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняВестре Гравлюннd Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Норвегія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьакторка, письменниця, перекладачка, дитяча письменниця Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materУніверситет Осло Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активностіз 1953
Жанрдитяча та підліткова літератураd Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоМенц Шулерудd Редагувати інформацію у Вікіданих
РодичіIngrid Schulerudd Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриМенц Шулерудd Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зЙоган Вестліd[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиJo Vestlyd і Håkon Vestlyd Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
кавалер I класу ордену Святого Олафа

премія «Spellemannprisen» за найкращий дитячий запис рокуd (1991)

Почесна премія Брагіd (1995)

Премія книгарів Норвегіїd (1986)

медаль Ібсенаd (2003)

Сарпсборгська преміяd (1961)

Почесна премія Норвезької ради у справах культури (1994)

Культурна премія міста Ослоd (1990)

Премія Пріллар-Гуріd (2000)

Сонячна преміяd (1999)

премія Пер Гюнта (1980)

Літературна премія Товариства ріксмолd (1962)

Riksmålsforbundets barne- og ungdomsbokprisd

CMNS: Анне-Катріне Вестлі у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Анне-Катріне Вестлі (норв. Anne-Cath. Vestly) — норвезька дитяча письменниця. У період між 1953 та 2004 роками опублікувала цілу низку книжок для дитячої аудиторії, але насамперед відома як авторка книжкової серії «Восьмеро дітей», що розповідає про бабусю, яка доглядає за вісьмома дітьми та потрапляє з ними у всілякі пригоди[5].

Біографія

Народилася 15 лютого 1920 року у селі Рене (комуна Омут), Гедмарк, Норвегія. Дочка фармацевта та власника господарського магазину Менца Шулеруда (1877—1931) і шкільної вчительки Аагот Шулеруд (1875—1957). 1939 року закінчила навчання в школі та разом із матір'ю переїхала до Осло, де вступила до Університету Осло, почала відвідувати школу ремесла та брала участь в аматорському театрі[6].

Завдяки своєму брату Менцу Шелеруду, який працював на Норвезькому радіо (NRK), 1946 року письменниця налагодила зв'язки із теле та радіо світом та невдовзі почала вести власні дитячі програми на радіо та телебаченні. Левова частка її книг спершу читалися у дитячій радіопрограмі «Дитинство для найменших» (норв. Barnetimen for de minste). Також разом із Ромео Клайвом письменниця вела популярну дитячу телепередачу «Альф Прьойсен у Кануттені» (1963)[7].

Її дебютний дитячий твір — «Уле Александр Філібом-бом-бом» — невдовзі переріс у книжкову серію, що містить 12 томів. Окрім того, ще одна книжкова серія — «Аврора» (1966—1972) поставила під сумнів традиційні гендерні ролі, оскільки описує сім'ю, де мама ходить на роботу і працює юристом, а батько, який має докторський ступінь з античної історії, залишається вдома та доглядає за дітьми.[8]

Найвідоміший твір письменниці — «Восьмеро дітей, тато, мама і вантажівка» — описує сім'ю з восьми дітей, які живуть у маленькій квартирі в Осло. Більше того, цей твір започаткував однойменну книжкову серію «Восьмеро дітей», яка складається з дев'яти книг про дітей та їхню бабусю по материній лінії.

Декілька книг письменниці екранізовано. Окрім того, Вестлі також спробувала себе у ролі акторки і зіграла бабусю у фільмах «Бабуся і восьмеро дітей у місті» (1977) та «Бабуся і восьмеро дітей у лісі» (1979)[6][7].

Особисте життя

1946 року вийшла заміж за Йогана Вестлі (1923—1993), який до самої смерті малював ілюстрації для книжок своєї дружини. У них народилося двоє синів: Джо (1948), Гокон (1957).

Анне-Катріне також мала брата Менца, який займався письменницькою діяльністю, вів радіоефіри та обіймав посаду театрального режисера. Її племінниця Інгрід Шулеруд вийшла заміж за Єнса Столтенберга, прем'єр-міністра Норвегії, а згодом й Генерального секретаря НАТО[9].

На початку 2006 року в Анне-Катріне Вестлі діагностовано хворобу Альцгеймера. За словами її сім'ї, у письменниці з'явилися перші ознаки деменції за декілька років до офіційного встановлення діагнозу. Свої останні роки провела у притулку для пристарілих у М'єндалені.

Померла 2008 року у вісімдесят восьмирічному віці[10].

Переклади українською

  • Анне-Катріне Вестлі. Восьмеро дітей, тато, мама i вантажівка. — К. : Махаон-Україна, 2007. — 184 с. — ISBN 966-605-746-8#82-478-0390-9.
  • Анне-Катріне Вестлі. Бабуся і восьмеро дітей у лісі. — К. : Махаон-Україна, 2007. — 128 с. — ISBN 966-605-767-0#82-478-0375-5.
  • Анне-Катріне Вестлі. Маленька подяка від Антона. — К. : Махаон-Україна, 2008. — 112 с. — ISBN 978-966-605-867-9.
  • Анне-Катріне Вестлі. Марта і бабуся, бабуся і Мартен. — К. : Махаон-Україна, 2008. — 136 с. — ISBN 978-966-605-811-2.
  • Анне-Катріне Вестлі. Восьмеро дітей, тато, мама і вантажівка. — К. : Махаон-Україна, 2014. — 132 с. — ISBN 978-617-526-679-3.
  • Анне-Катріне Вестлі. Веломандрівка до Данії з бабусею та вісьмома дітьми. — К. : Рідна мова, 2015. — 240 с. — ISBN 978-966-917-005-7.
  • Анне-Катріне Вестлі. Восьмеро дітей, тато, мама і вантажівка. Частина 1. — К. : Рідна мова, 2017. — 160 с. — ISBN 978-966-917-128-3, 978-617-7200-80-1.
  • Анне-Катріне Вестлі. Восьмеро дітей, тато, мама і вантажівка. Частина 2. — К. : Рідна мова, 2017. — 144 с. — ISBN 978-966-917-138-2.
  • Анне-Катріне Вестлі. Бабуся і восьмеро дітей у лісі. Частина 1. — К. : Рідна мова, 2017. — 104 с. — ISBN 978-966-917-146-7.

Примітки

  1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б Babelio — 2007.
  3. ↑ а б ПроДетЛит — 2019.
  4. ↑ Norsk biografisk leksikon — Kunnskapsforlaget. — ISSN 2464-1502
  5. ↑ Hedeman, Anders (15 грудня 2008). Anne-Cath. Vestly er død. Aftenposten (Norwegian) . Архів оригіналу за 19 грудня 2008. Процитовано 15 грудня 2008.
  6. ↑ а б Karin Beate Vold. Anne-Cath Vestly. Norsk biografisk leksikon. Архів оригіналу за 13 січня 2015. Процитовано 1 березня 2018.
  7. ↑ а б Sofie Arneberg. Anne-Cath Vestly. Store norske leksikon. Архів оригіналу за 27 грудня 2017. Процитовано 1 березня 2018.
  8. ↑ Anne-Cath. Vestly. Gyldendal ASA. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 1 березня 2018. [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
  9. ↑ Lars Roar Langslet. Mentz Schulerud. Norsk biografisk leksikon. Архів оригіналу за 13 серпня 2017. Процитовано 1 березня 2018.
  10. ↑ Nina Berglund (6 січня 2009). Author Anne-Cath Vestly laid to rest. News in English. no. Архів оригіналу за 12 жовтня 2018. Процитовано 1 березня 2018.

Посилання