Артур Міллер
Артур Міллер | ||||
---|---|---|---|---|
Arthur Miller | ||||
Ім'я при народженні | Артур Ашер Міллер | |||
Псевдонім | Jonathan Lovelett | |||
Народився |
17 жовтня 1915[1][2][…] Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[4] | |||
Помер |
10 лютого 2005[2][3][…] (89 років) Роксбері ·серцева недостатність, серцево-судинні захворювання і злоякісна пухлина | |||
Поховання | Great Oak Cemeteryd[6] | |||
Громадянство | США | |||
Національність | Американець єврейського походження | |||
Місце проживання | Нью-Йорк | |||
Діяльність | драматург, прозаїк | |||
Alma mater | Вища школа ім. Авраама Лінкольна[d] (1932) і Університет Мічигану (1938) | |||
Мова творів | англійська | |||
Роки активності | 1936-2004 | |||
Жанр | Драма, Трагедія | |||
Magnum opus | Смерть комівояжера, Суворе випробування (п'єса)d, Вид з мостуd, Усі мої синиd і Після гріхопадінняd | |||
Членство | Американська академія мистецтв та літератури і Американська академія мистецтв і наук | |||
Конфесія | юдаїзм | |||
Батько | Isidore Millerd[7] | |||
Мати | Augusta Barnettd[7] | |||
Родичі | Деніел Дей-Льюїс[8] | |||
Брати, сестри | Joan Copelandd | |||
У шлюбі з | Мерилін Монро, Inge Morathd і Mary Slatteryd | |||
Діти | Rebecca Millerd, Jane Ellen Millerd і Robert A. Millerd | |||
Автограф | ||||
Нагороди |
премія Чотирьох свобод — Свобода словаd Primetime Emmy Award for Outstanding Writing for a Miniseries, Movie or a Dramatic Speciald (1981) Почесний доктор Мадридського університету Комплутенсеd (2003) PEN/Laura Pels International Foundation for Theater Awardd Evelyn F. Burkey Awardd star on Playwrights' Sidewalkd | |||
Сайт: ibiblio.org/miller/ | ||||
| ||||
Артур Міллер у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах |
А́ртур А́шер Мі́ллер (англ. Arthur Miller; 17 жовтня 1915 — 10 лютого 2005) — американський драматург і прозаїк. Був дуже помітною постаттю на американській театральній сцені. Лауреат Пулітцерівської премії. У 1956—1961 роках чоловік акторки Мерилін Монро.
Біографія
Ранні роки
Артур Ашер Міллер народився 17 жовтня 1915 року у Гарлемі, Нью-Йорк. Він був третьою дитиною у сім'ї Айсідора та Аугусти Міллерів, єврейських емігрантів з Польщі. Його батько досить заможним підприємцем та володів великим магазином жіночого одягу з персоналом у 400 чоловік. Потім сім'я переїхала до Мангеттену. Після біржового краху 1929 його родина втратила майже всі статки та переїхала до Брукліна.
Подальше життя
У 1938 році Артур Міллер закінчив Мічиганський університет. Після початку Другої світової війни Міллер почав працювати репортером на військовій верфі в Брукліні, відвідуючи військові гарнізони. Протягом півроку він збирав матеріали для фільму Ерні Пайла «Історія рядового Джо».
У 1947 році вийшла драма Міллера «Всі мої сини», яка принесла йому популярність і була удостоєна премії Об'єднання нью-йоркських театральних критиків і премії Дональдсона.
У 1949 році була поставлена п'єса «Смерть комівояжера», що вважається найкращим твором драматурга. Він отримав Пулітцерівську премію, премію Об'єднання нью-йоркських театральних критиків і премію Антуанетти Перрі («Тоні»).
У 1953 році вийшла драма «Суворе випробування» про судовий процес над «салемськими відьмами», в якій проводилися паралелі з діяльністю Комісії сенатора Маккарті, що зробило Міллера фігурантом «чорного списку» Голлівуду. У тому ж році твір був удостоєний премій «Тоні» і Дональдсона.
Артур Ашер Міллер помер 10 лютого 2005 року в Роксбері (Коннектикут, США) від гострої серцевої недостатності.
Особисте життя
У 1940 році Міллер одружився з Мері Грейс Слеттері, яка народила від нього двох дітей. Шлюб тривав 15 років і у 1955 році завершився розлученням.
У 1956 році Артур одружився з американською кінозіркою Мерилін Монро. Шлюб тривав 5 років, під час яких Монро пережила два викидні. У 1961 році вийшов фільм Джона Г'юстона «Неприкаяні» з Монро, Кларком Ґейблом та Монтгомері Кліфтом у головних ролях, сценарій до якого написав Міллер[9]. У січні 1961 року, за півтора року до смерті акторки, подружжя розлучилося.
Через рік письменник одружився з австрійською фотохудожницею Інге Морат, яка народила двох дітей: доньку Ребекку та сина Даніеля (з синдромом Дауна). Ребекка одружена з англійським актором Денієлом Дей-Льюісом. Шлюб з Морат тривав до її смерті у 2002 році[9].
Екранізації творів
- 1951 — «Смерть комівояжера» (англ. Death of a Salesman) — фільм (США) реж. Л. Бенедека за мотивами однойменної п'єси 1949 року А. Міллера.
- 1957 — «Салемські чаклунки» (фр. Les sorcières de Salem) — фільм французького режисера Р. Руло.
- 1960 — «Міст перейти не можна» — радянський художній фільм-драма, поставлений реж. Т. Вульфовичем і М. Куріхіним за п'єсою А. Міллера «Смерть комівояжера».
- 1962 — «Вид з мосту» (фр. Vu du pont) — франко-італійська драма реж. С. Люмета за однойменною п'єсою А. Міллера (1955).
- 1969 — «Ціна» — радянський художній фільм реж. М. Каліка, за п'єсою А. Міллера англ. «The Price».
- 1985 — «Смерть комівояжера» (англ. Death of a Salesman) — телефільм (США) реж. Ф. Шлендорфа за однойменною п'єсою 1949 року А. Міллера; у головній ролі — Дастін Гоффман.
- 1989 — «А це трапилося у Віші» — радянський телевізійний спектакль за п'єсою А. Міллера, поставлений реж. М. Козаковим.
- 1996 — «Суворе випробування» — фільм (США) реж. Н. Хайтнера, екранізація однойменної п'єси А. Міллера.
Див. також
- 3769 Артурміллер — астероїд, названий на честь письменника.
Примітки
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ Миллер Артур // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ Internet Broadway Database — 2000.
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ а б Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
- ↑ https://www.republica.com/2017/06/21/el-actor-daniel-day-lewis-sorprende-con-el-anuncio-de-su-retirada-del-cine/
- ↑ а б Michael Ratcliffe (12 травня 2005). Arthur Miller. The Guardian (англ.). Архів оригіналу за 23 липня 2012. Процитовано 25 травня 2020.
Посилання
- Міллер Артур // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Т. 2 : Л — Я. — С. 176. — ISBN 966-692-744-6.
- Біографія Артура Міллера [Архівовано 21 лютого 2009 у Wayback Machine.]
- Біографія Артура Міллера в журналі GQ
- Фокус (роман) [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)