Архилютня

Архилютня
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Класифікаціялютня Редагувати інформацію у Вікіданих і necked bowl lutesd Редагувати інформацію у Вікіданих
Класифікація Горнбостеля-Закса321.321-5 Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Архилютня у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Архилютня — струнний музичний інструмент, різновид лютні часів Ренесансу та родоначальник теорби. Був розроблений в 1600-ті роки, як суміш цих двох інструментів. Від звичайної лютні інструмент відрізнявся довшою «шиєю», більшою довжиною та кількістю струн — до 33[джерело?], меншою інтенсивністю звучання в діапазонах тенор і бас.

Загальний опис та історія

Основна відмінність між лютнею XIV–XVI століття та архилютнею - це кількість струн. В лютні зазвичай їх від 11 до 13, а в архилютні зазвичай 14. Причому, в лютні епохи бароко налаштування частот перших шести струн припадають на ре мінор, в той час як в архилютні збережені оригінальні налаштування лютні епохи Ренесансу. Протягом перших приблизно 70 років XVII століття архилютня використовувалася як соло-інструмент і дуже рідко згадувалася як інструмент в складі оркестру.

Архилютня використовувалася в операх Фрідріха Генделя, зокрема в опері «Юлій Цезар» 1724 року.

Музика для соло-архилютні зазвичай записується не у вигляді нот, а в форматі табулатури.

Походження назви

Архилютня в рукописі 1596 року «Книга глаголемая Алфавитъ иностранныхъ рҍчей» називається ареалютня і перекладається як «гусли или скребеньки». В тій же книзі з відпису XVII ст. інструмент має назву Арфалютня та означає «гусли или скрыпка»[1].

Відомі композитори і музиканти

В більшісті італійських музичних творів епохи бароко архілютню позначали просто як лютню; класична лютня епохи Ренесансу в той час вже не використовувалася. Серед відомих композиторів, в творах яких серед інструментів активно використовували архилютню, були:

  • Алессандро Піччиніні[en]
  • Гіованні Капспергер[en]
  • Гіованні Замбоні[de]
  • Антоніо Скотті
  • Антоніо Тіназолі
  • Роман Туровський та інші

Серед музикантів, які безпосередньо грають або грали на цьому інструменті:

Примітки

  1. ↑ Хоткевич, Гнат (2018). Музичні інструменти українського народу. Друга редакція. Харків: Видавець Олександр Савчук. с. 224. ISBN 978-617-7538-20-1.
Це незавершена стаття про музичні інструменти.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.