У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Аріс.
«А́ріс» (грец.ΠΑΕ Άρης) — грецький футбольний клуб із міста Салоніки, Македонія, Греція. Створений у 1914 році. Кольори клубу — жовтий, домінуючий колір у культурі Македонії нагадує про візантійську спадщину Салонік, і чорний. Клуб названий на честь Ареса, стародавнього олімпійського «бога війни», який також асоціюється з мужністю, образ якого зображено на логотипі клубу, скульптурі Арес Людовізі.
«Аріс» був однією з найсильніших і найпопулярніших команд Греції у міжвоєнний період. Клуб тричі виграв чемпіонат Греції (1928, 1932, 1946), один раз Кубок Греції (1970) і мав рекорд непереможних домашніх матчів у європейських змаганнях протягом 28 матчів з 1968 по 2020 рік, коли «Аріс» програв українському «Колосу». Домашній стадіон команди — «Клеантіс Вікелідіс».
Історія
Золота ера 1920–1950
Клуб був створений групою з 12 молодих друзів 25 березня1914 року і отримала назву від бога війни Ареса, у зв'язку з недавньою переможною балканською війною, а також через те, що в грецькій міфології Арес — це божество, яке перебуває в конфлікті з Гераклом, міфологічним персонажем на честь якого був названий їх головний суперник - футбольний клуб Іракліс, який теж представляє місто Фессалоніки. Дуже швидко Аріс став популярним, й окрім футбольного, були створені підрозділи клубу з інших видів спорту .
Того часу в Греції ще не було повноцінної загальнонаціональної першості, існували лише три місцеві ліги (Македонська, Афінська і Пірейська), переможці яких грали між собою за звання національного чемпіона. До 1959 року, коли була створена загальнонаціональна Альфа Етнікі, Арісу вдалося стати чемпіоном Салонік 14 разів, а перше національне золото прийшло в 1928 році, коли Аріс переміг чемпіона Афін Атромітос і Пірея — Етнікос. Вдруге чемпіоном Греції Аріс став 1932 року, подолавши Олімпіакос і Панатінаїкос. Свій третій титул клуб отримав у 1946 році під час грецької громадянської війни, граючи проти АЕКа з Афін і Олімпіакоса з Пірея. З моменту створення першого загальнонаціонального дивізіону Аріс не виграв жодного чемпіонату Греції.
1950–1980
Статус Арісу залишався високим протягом цього періоду, і був відзначений будівництвом сучасного стадіону Клеантіс Вікелідіс, названого на честь однойменного легендарного клубного гравця.
Будучи однією з найтитулованіших команд Греції, Аріс отримав право на участь у європейських турнірах. Клуб посідав високі місця в Лізі в 60-х і 70-тх, з піком у 1970 році, коли отримав Кубок Греції у фінальному матчі проти ПАОКу на стадіоні Кафтатзогліо.
У 70-і Аріс став провідним клубом. Найважливіші перемоги того періоду були в Кубку УЄФА1980 року, коли Аріс переміг такі сильні клуби як Бенфіка та Перуджа, і став першим грецьким клубом, який отримав перемогу в Італії.
В 1980 році Аріс втратив чудову нагоду отримати четвертий титул чемпіона: отримавши за підсумком регулярного чемпіонату однакову кількість очок з Олімпіакосом, Аріс програв 2-0 золотий матч проти афінського клубу.
1980–сучасність
З середини 80-х в Арісі почався повільний спад, який у поєднанні з помітними фінансовими проблемами (клуб знаходився на межі банкрутства) призвів до його вильоту до Бета Етнікі в 1997 та 2005 роках. Обидва рази Арісу вдалося повернутися до Суперліги. В останні роки клуб тричі отримував право на участь в Кубку УЄФА, а в 2003, 2005 і 2008 роках також доходив до фіналу національного кубку.
Аріс грав в Кубку УЄФА та Кубку володарів кубків багато разів, в тому числі проти відомих європейських команд. Найкращим став розіграш Кубку УЄФА 1979-80 рр., в якому Аріс переміг грізну португальську Бенфіку із загальним рахунком 4:3 в 1-му раунді та італійську Перуджу з рахунком 4-1 за сумою двох матчів 2-го раунду. І лише поразка французькому Сент-Етьєнну із загальним рахунком 4-7 у третьому раунді зупинила Аріс. Найбільш недавній успіх клубу був у 2007 році, коли Аріс переміг Сарагосу 1-0 в 1-му раунді, пройшовши до групового етапу Кубку УЄФА. Найгіршим матчем клубу в Європі була поразка 6-0 від Баварії в цьому ж сезоні.