Асікаґа Йосіакі

Асікаґа Йосіакі
яп. 足利 義昭
Народився	15 грудня 1537 Кіото, Японія
Помер	9 жовтня 1597(1597-10-09) (59 років) Осака, Японія
Країна	Японія
Діяльність	самурай
Учасник	Q11093342? і Battle of Noda-Fukushimad
Військове звання	шьōґун
Конфесія	буддизм
Рід	Q28692536?
Батько	Асікаґа Йосіхару
Мати	Keijuind
Родичі	Konoe Taneied
Брати, сестри	Асікаґа Йосітеру і Ashikaga Yoshiakid
У шлюбі з	Q109016453?
Діти	Ashikaga Gijind і Isshiki Yoshitakad
Автограф
Медіафайли у Вікісховищі

Асіка́ґа Йосіа́кі (яп. 足利義昭, あしかがよしあき; 15 грудня 1537, (Тембун 6.11.13) — 9 жовтня 1597 (Кейтьо 2.8.28)) — японський державний, військовий і політичний діяч. 15-й і останній сьоґун сьоґунату Муроматі (1568—1573). Син 12-го сьоґуна Асікаґи Йосіхару, рідний брат 14-го сьоґуна Асікаґи Йосітеру^[1].

Життєпис

Йосіакі був другим сином у сім'ї сьоґунів, а тому змалечку йому була вготована дорога ченця. Його віддали до монастиря Кофуку у місті Нара, де до 1566 виховувася як монах. Після вбивства брата заколотниками втік з обителі й став претендувати на його посаду.

Після убивства заколотниками 13-го сьоґуна Асікаґи Йосітеру, Йосіакі утік з храму і подався до володаря провінції Омі, роду Роккаку. Він прохав домогти йому стати сьоґуном, організувавши похід на столицю Кіото. Проте Йосіакі відмовили і він подався до володаря провінції Етідзен, роду Асакура. Однак і там його прохання не були почуті. Врешті-решт, за посередництва Акеті Міцухіде, Йосіакі звернувся до Оди Нобунаґи, який пообіцяв підтримку.

У 1568 Ода Нобунаґа захопив Кіото. Йосіакі отримав титул сьоґуна, але проводити незалежну політику не зміг через втручання Оди у його справи. Не бажаючи бути маріонетковим правителем, Йосіакі таємно організував у 1570 році антинобунаґівську коаліцію з родів Асакура, Адзаї, Такеда, а також буддистів з монастирів Енряку та Хонґан. У 1573 році від відкрито виступив проти Нобунаґи, але зазнав поразки.

Того ж року Йосіакі був вигнаний Одою Нобунаґою з Кіото. Сьоґунат Муроматі перестав існувати.

Після цього Йосіакі переховувався у землях родини Морі у місті Томо (суч. префектура Хіросіма), розсилаючи всім японським володарям заклики до повалення Нобунаґи. Він організував нову антинобунаґівську коаліцію, яка також розпалася у 1580 році з падінням цитаделі буддистів Хонґан.

У 1588 Йосіакі повернув титул сьоґуна імператорському двору.

Він помер у 1597, у невеликому володінні, що його надав йому об'єднувач Японії Тойотомі Хідейосі.

Імена

• Власне:

  Йосіакі (義秋) — з 1566 року.

  Йосіакі (義昭) — з 1568 року.

• Буддистське:

  Ітідзьоїн Какукей (一乗院覚慶) — до 1566 року.

  Сьодзан Докю (昌山道休) — після 1588 року.

  Рьойоін (霊陽院) — посмертно.

Сім'я

• Батько: Асікаґа Йосіхару
• Матір: Кейджюін (慶寿院)
• Брати: Асікаґа Йосітеру
• Головна дружина: Сако но ката
• Сини: Загалом 3 синів

Примітки

Бібліографія

• Асікаґа Йосіакі // Коваленко О. Самурайські хроніки. Ода Нобунаґа. — К.: Дух і Літера, 2013. — 960 с. з іл. ISBN 978-966-378-293-5. — C. 850.
• Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — К. : «Аквілон-Прес», 1997. — 256 с. — ISBN 966-7209-05-9.
• Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — К. : Либідь, 1997. — 462 с. — ISBN 5-325-00775-0.
• 『国史大辞典』15巻、17冊 (Великий словник історії Японії)．東京、吉川弘文館、1972－1997.　第2巻、P.330－339. (яп.);

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Асікаґа Йосіакі

п о р Сьоґуни Сьоґуни 8-12 століть Отомо но Отомаро (793–794) • Саканоуе но Тамурамаро (797–811) • Фун'я но Ватамаро (813–816) • Мінамото-но Йосінака (1184) Сьоґунат Камакура Мінамото-но Йорітомо (1192–1199) • Мінамото но Йоріїе (1202–1203) • Мінамото но Санетомо (1203–1219) • Кудзьо Йоріцуне (1226–1244) • Кудзьо Йоріцуґу (1244–1252) • Принц Мунетака (1252–1266) • Принц Кореясу (1266–1289) • Принц Хісаакі (1289–1308) • Принц Морікуні (1308–1333) Реставрація Кемму Принц Морійосі (1333) • Принц Нарійосі (1335–1336) Сьоґунат Муроматі Асікаґа Такаудзі (1338–1358) • Асікаґа Йосіакіра (1358–1367) • Асікаґа Йосіміцу (1368–1394) • Асікаґа Йосімоті (1394–1423) • Асікаґа Йосікадзу (1423–1425) • Асікаґа Йосінорі (1429–1441) • Асікаґа Йосікацу (1442–1443) • Асікаґа Йосімаса (1449–1473) • Асікаґа Йосіхіса (1473–1489) • Асікаґа Йосікі (1490–1493) • Асікаґа Йосідзумі (1494–1508) • Асікаґа Йосікі (1508–1521) • Асікаґа Йосіхару (1521–1546) • Асікаґа Йосітеру (1546–1565) • Асікаґа Йосіхіде (1568) • Асікаґа Йосіакі (1568–1573) Сьоґунат Едо Ієясу (1603-1605) • Хідетада (1605-1623) • Ієміцу (1623-1651) • Ієцуна (1651-1680) • Цунайосі (1680-1709) • Ієнобу (1709-1712) • Ієцуґу (1713-1716) • Йосімуне (1716-1745) • Ієсіґе (1745-1760) • Ієхару (1760-1786) • Ієнарі (1786-1837) • Ієйосі (1837-1853) • Ієсада (1853-1858) • Іємоті (1858-1866) • Йосінобу (1866-1867)

Генеалогія та некрополістика Родовід Тематичні сайти Japan Search Словники та енциклопедії Encyclopædia Britannica · Prabook Довідкові видання Consortium of European Research Libraries Нормативний контроль FAST: 169029 · Freebase: /m/01gsqt · GND: 11895993X · ISNI: 0000000025464646 · J9U: 987007436835005171 · LCCN: n85228130 · NDL: 00624954 · NLI: 002172865 · SUDOC: 25072393X · VIAF: 64807224 · WorldCat: lccn-n85228130