Атаян Гаяне Арменівна

Атаян Гаяне Арменівна
Народження23 вересня 1959(1959-09-23) (65 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Київ, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СРСР
 Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанрпейзаж Редагувати інформацію у Вікіданих
НавчанняКиївський державний художній інститут (1983) Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьхудожниця Редагувати інформацію у Вікіданих
ВчительШаталін Віктор Васильович Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленСпілка радянських художників України Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоАтаян Армен Аршакович Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиЯблонська Тетяна Нилівна Редагувати інформацію у Вікіданих

Гаяне Арменівна Атая́н (нар. 23 вересня 1959, Київ) — українська художниця; член Спілки радянських художників України з 1986 року.

Біографія

Народилась 23 вересня 1959 року в місті Києві (нині Україна) в сім'ї художників Тетяни Яблонської та Армена Атаяна[1]. У 1983 році закінчила Київський державний художній інститут, була ученицею Віктора Шаталін.

Протягом 1983—1990 років працювала на Київському художньо-промисловому комбінаті художнього фонду УРСР; з 1990 року — на творчій роботі. Мешкає у Києві в будинку на провулку Івана Мар'яненка, № 14, квартира № 9[2].

Творчість

Працює в галузі станкового живопису, переважно створює пейзажі. Серед робіт:

  • «Біля джерела. Ольвія» (1983);
  • «Іра в новорічному вбранні» (1985);
  • «Щедра осінь» (1986);
  • «Осінь на Подолі» (1989);
  • «На Київських пагорбах» (1992);
  • «Рожевий вечір» (1993);
  • «Ялинка біля вікна» (1993);
  • «Романтичний пейзаж» (1994);
  • «Вечір над Києвом» (1994);
  • «Жовтий букет» (1994);
  • «Міський мотив» (1994);
  • «Ясний вечір» (1994);
  • «Туман» (1995);
  • «Перловий день» (1996);
  • «Наодинці» (1996);
  • «Київський мотив» (1997);
  • «Старий Київ» (1997);
  • «Дерева і сніг» (1998);
  • «Хризантеми» (1998);
  • «Сутінки» (1999).

Твори художниці знаходяться в Національному музеї «Київська картинна галерея», художніх музеях Запоріжжя, Хмельницького, в музеї «Дракон» на Тайвані, в приватних колекціях в Україні та за її межами. Деякі твори є власністю дирекцій художніх виставок Міністерства культури України, Спілок художників України та Росії, Національного банку України, а також Градобанку[3].

З 1982 року[3] бере участь у всесоюзних, всеукраїнських та міжнародних художніх виставках, зокрема[1]:

персональні;
  • 1994 — Київський музей російського мистецтва;
  • 1995 — галерея «Ірена», Київ;
  • 1999 — «Будинки і дерева», галерея «Л-Арт», Київ;
  • 2000 — галерея «Грифон», Київ;
  • 2002 — «Вечір над Києвом», галерея «Місто N», Київ;
  • 2002 — «Щасливе літо», галерея «Грифон», Київ;
  • 2003 — «Крізь гілки», галерея «Тадзіо», Київ;
  • 2011 — «Теплий вітер», галерея «Тадзіо», Київ.
інші виставки
  • 1987 — Всесоюзна виставка творів молодих художників, Москва;
  • 1996 — виставка в галереї Gallery 27, Cork street, Лондон (роботи виставлялися поруч із роботами матері — Тетяни Яблонської);
  • 1997 — виставка творів українських художників у галереї Роя Майлса, Лондон;
  • 1998 — Перша Всеукраїнська Трієнале живопису, Київ;
  • 1998 — Міжнародний Артфестиваль, Київ;
  • 2000 — виставка живопису другої половини ХХ століття «Ноїв ковчег», Київ;
  • 2001 — Друга Всеукраїнська Трієнале живопису, Київ;
  • 2006 — Групова виставка творів українських художників у музеї міста Шанхай, Китай;
  • 2007 — Третя Всеукраїнська Трієнале живопису, Київ;
  • 2007 — Всеукраїнська виставка пейзажу, присвячена пам'яті Архипа Куїнджі, Маріуполь;
  • 2007 — виставка в Морській Артгалереї, Одеса (роботи виставлялися поруч із роботами матері — Тетяни Яблонської);
  • 2008 — Групова виставка творів українських художників, м. Усі, Китай;
  • 2010 — Четверта Всеукраїнська Триєнале живопису.

Примітки

  1. ↑ а б 23 сентября 1959 года в Киеве родилась Гаяне Армениевна Атаян (рос.) . Киевский календарь. Архів оригіналу за 7 липня 2013. Процитовано 23 жовтня 2012.
  2. ↑ Атаян Гаяне Арменівна / Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998. С. 6.
  3. ↑ а б Атаян Гаяне (рос.) . Продюсерський центр Бойко. Архів оригіналу за 7 липня 2013. Процитовано 23 жовтня 2012.

Література