А-1

А-1
Тип	Навчальний планер
Країна походження	РРФСР/ СРСР
Головний конструктор	Антонов Олег Костянтинович
Перший політ	1930
Виготовлено	5700
Базова модель	Стандарт-2
А-1 у Вікісховищі

А-1 (У-с4, Ус-4, «учбовий, серії 4») — навчальний одномісний планер конструкції Олега Антонова.

Планер А-1 призначався для початкового навчання.^[1] Був створений на базі попередньої розробки Олега Антонова - планера «Стандарт-2».

Являє собою чотирьохпідкосний моноплан з високорозташованим крилом.

Як фюзеляж використовується плоска центральна ферма з хвостовою балкою, на якій розташоване хвостове оперення. Балка з'єднується шарніром з центральної фермою. Завдяки цьому хвостову частину планера можна скласти уздовж розмаху крила. При цьому не відбувається порушення регулювання тросів керування рулями. Ця особливість полегшує транспортування планера, зменшує необхідне для його зберігання місце.

Носовий обтічник може зніматися.

Для зльоту і посадки використовуються лижа або дерев'яне колісне шасі.

Вдала конструкція, яка цілком відповідає призначенню планера, призвела до того, що планер був виготовлений великою серією. Більш того, планер став родоначальником цілого ряду літальних апаратів різного призначення.

Копії планера також виготовлялися в інших країнах, зокрема серійне виробництво копій було організовано в Туреччині та Фінляндії.^[2][3] В Туреччині планер використовувася для початкового навчання військових пілотів.

Через простоту конструкції та використання в основному деревини і тканини, планер є доступним для самостійного виготовлення невеликими авіаклубами та аматорами.^[4]

Літера "с" у назві означає "серії".

Копії, інші модифікації та репліки

Країна	Назва	Рік	Базова версія	Кількість	Виробник	Примітки
Туреччина	THK-4	1935	У-с4 (Ус-4)	40	THK[en]	Ліцензійна копія У-с4.[6][7][8] Використовувався для навчання турецьких військових льотчиків.[9][10][11][12][13][14] У Музеї Турецької авіаційної асоціації[en] в Анкарі встановлено монументальну скульптуру у вигляді долоні яка запускає планер THK-4.[15][16][17]
	THK-7	1935	П-с2 (Пс-2)	40		Ліцензійна копія П-с2.[6][7][8]
	MKEK-6[en]		У-с4 (Ус-4)		MKE[en]	Двомісна модифікація THK-4.[6][7]
Фінляндія	Harakka I[en]	1945	У-с3 (Ус-3)	28		Не ліцензійна копія створена на основі захоплених планерів та креслень під час фінського визволення міста Äänislinna (нині Петрозаводськ).[18] Планер відкритого типу (без обтікача) з шасі типу лижа.[19]
	Harakka II[en] (PIK-7)				PIK[en]	Модифікація Harakka I з посиленою конструкцією, розроблена студентським аероклубом Університету Аалто. Планер Harakka II «Muna» мав обтічник еліпсоподібної форми з відкритою кабіною.
	Harakka III[en]	1948		1		Версія з покращеним хвостовою балкою замість ферменної конструкції. У 2002 році відреставрований до стану льотної придатності.
	Motorized Harakka			1		Експериментальний літак зі штовхаючим гвинтом, оснащений двигуном від автомобіля Citroën 2CV.
РРФСР		1960-1980	А-1	1		Репліка А-1 аматорської конструкції. Модифікація у вигляді мотопланера (1 двигун зі штовхаючим гвинтом). Фото були опубліковані в мережі.[20]
		1985-1990		1	VeSiL	Репліка А-1 аматорської конструкції. Фото були опубліковані в мережі.[21]
		1980-1991		1	М.Жиров, М.Бухаров	Репліка А-1 аматорської конструкції. Модифікація у вигляді мотопланера (2 двигуни з тягнучими гвинтами). Фото і відео були опубліковані в мережі.[22][23]
УРСР	«Юніор-1»	1985-1987		1	Ю.Скотніков	Був представлений на злеті малої авіації СЛА-87.[24] Літак тестував льотчик-випробовувач 1-го класу Світовий рекордсмен з планеризму Євген Олександрович Літвінчєв. Планувався випуск планерів малою серією у Центрі авіаційної науково-технічної творчості відділення СЛА Київського механічного заводу імені О.К. Антонова.[25] Юрій Скотніков деякий час працював інструктором польотів аероклубу «Чайка».[26]
РФ		1990-2000		1		Репліка А-1 аматорської конструкції. Фото та відео польоту були опубліковані в мережі.[27]
Україна		1990-2000		1		Репліка А-1 аматорської конструкції, не завершено. Фото з демонстрації у Харкові були опубліковані в мережі.[28][29]
РФ		2012-2017		1	В.Суворов, В.Галкін	Репліка А-1 аматорської конструкції, не завершено. Фото були опубліковані в мережі.[30]
		2018-2022		1	П.Тельман	Репліка А-1 аматорської конструкції, не завершено. Фото і відео були опубліковані в мережі.[31]
		2019-2022		1	VGS Russia	Репліка А-1 аматорської конструкції, не завершено. Фото були опубліковані в мережі.[32]

Джерело Красільщиков 1991, 230

Основні характеристики

• Екіпаж: Один пілот
• Довжина: 5,60 м (18 фт 5 дм)
• Розмах крила: 10,56 м (34 фт 8 дм)
• Висота: 1,70 м (5 фт 7 дм)
• Площа крила: 15,6 м² (168 кв. фт)
• Маса порожнього: 92 кг (200 lb)
• Злітна маса: 164 кг (361 lb)

Льотні характеристики

• Максимальна швидкість: 70 км/год (40 миль/год)
• Швидкість зниження: 1,2 м/с (240 фт/хв)

Джерело Красільщиков 1991, 230

Основні характеристики

• Екіпаж: 1 пілот
• Довжина: 5.58 м ( фт дм)
• Розмах крила: 10,57 м ( фт дм)
• Висота: 2.24 м ( фт дм)
• Маса порожнього: 115 кг ( lb)
• Злітна маса: 200 кг ( lb)

Льотні характеристики

• Максимальна швидкість: 70 км/год (40 миль/год)
• Швидкість зниження: 1,2 м/с (240 фт/хв)

Джерело Стаття в журналі

Основні характеристики

• Екіпаж: 1 пілот
• Довжина: 5.6 м ( фт дм)
• Розмах крила: 10,6 м ( фт дм)
• Висота: 2.24 м ( фт дм)
• Площа крила: 15.6 м² ( кв. фт)
• Маса порожнього: 85 кг ( lb)
• Злітна маса: 200 кг ( lb)

Льотні характеристики

• Максимальна швидкість: 90 км/год ( миль/год)
• Швидкість зниження: 1,2 м/с (240 фт/хв)

• 
  Тренування ДОСААФ СРСР на Ус-4
• 
  Тренування ДОСААФ СРСР на Ус-4
• 
  Мустафа Ататюрк за штурвалом Ус-4
• 
  Пам'ятник планеру THK-4 в Анкарі

• Антонов, О. К. (1933). Техническое описание планеров У-с3 и П-с1 [Технічний опис планерів У-с3 і П-с1] (рос.). Москва — Ленинград: ГосМашМетИздат.
• Антонов, О. К. (1934). Техническое описание планеров [Технічний опис планерів] (рос.). Москва — Ленинград: ОНТИ ГосМашМетИздат.
• Антонов, О.; Шашабрин, А. (1936). Техническое описание и эксплоатация планеров Ус-4 и Пс-2 [Технічний опис і експлуатація планерів Ус-4 і Пс-2] (рос.). Москва — Ленинград: ОНТИ.
• Шушурин, В. В. (1938). Антонов, О. К. (ред.). Атлас конструкций планеров [Атлас конструкцій планерів] (рос.). Москва — Ленинград: ОборонГИз.
• Пьецух, А. (1938). Весовые характеристики некоторых планеров. Планеризм. Самолет (12).
• Описание и чертежи одноместного учебно-массового планера А-1 (Ус-4) [Опис і креслення одномісного учбово-масового планера А-1 (Ус-4)] (рос.). Москва: ДОСАВ СССР. 1949. Альбом чертежей (см. прилож.)
• Учебный планер А-1 (Ус-4) [Учбовий планер А-1 (Ус-4)] (Опис та креслення) (рос.). Москва: Всесоюзное Добровольное Общество Содействия Авиации. 1949.
• Антонов, О. К. (1962). На крыльях из дерева и полотна [На крилах із дерева і полотна] (рос.). Москва: Молодая Гвардия.
• Антонов, О. К. (1990). Патон, Б. Е. (ред.). Планеры. Самолеты [Планери. Літаки] (рос.). Киев: Наукова Думка. ISBN 5-12-000872-0.
• Високое мастерство (JPEG). n/a (рос.). 20 листопада 1935. с. 1. Установлен мировой рекорд продолжительности полета на двухместном планере: 24 часа 10 минут
• Юдин, Сан Саныч (2013). Пермский аэроклуб. Часть первая: 1933-1945 гг (рос.). Архів оригіналу (PDF) за 15 серпня 2017. via fnperm.ru
• Пьецух, А. И. (1954). Крылья молодежи [Крила молоді] (Посібник) (рос.). Москва: ОборонГИз.
• Шереметьев, Б. Н. (1959). Планеры [Планери] (рос.). Москва: ДОСААФ. с. 20—65.
• Планеры [Планери] (JPEG). «ЮТ» для умелых рук (рос.). Москва: Молодая гвардия (8): 1. 1980. Планер УС-3 О. Антонова (1930 г.).
• Моисеев, В. А. (25 травня 2005). Олег Константинович Антонов (к 100-летию со дня рождения) [Олег Костянтинович Антонов (до 100-ліття з дня народження)]. Ювілеї. Пам'ятні дати. Наука та наукознавство (рос.). 2006 (1): 101—123.
• Анисеенко, В. Г.; Калашников, И. Л. (2010). Планеры О. К. Антонова [Планери О. К. Антонова] (рос.). Киев: АэроХобби. ISBN 978-966-2942-05-7.
• Türk Hava Kurumu Uçak Tasarımları / Güleren, K. M., Sülümbaz, M. // Mühendis ve Makina. — 2013. — Т. 54, вип. 638. — С. 54-61.
• Zaif, Oktay, Türk Hava Kurumu. Dünü, Bugünü, Yarını (PDF) (Doktora tezi), Istanbul Üniversitesi, с. 60
• Sanayii İnşaat. Yüz Yıla Dayanan Bir Geçmiş // YÜZ SEKSEN. — 2022. — S. 145-149. — ISSN 2717-9885. "1944 yılında üretime başlayan ve çok geniş kapsamlı bir girişim olan Etimesgut Uçak Fabrikası’nda, Magister uçaklarının yanı sıra, THK-1, 3, 4, 7, 9, 13 planörleri ile THK-2, 5 ve 10 tiplerinde eğitim, sağlık ve nakliye uçakları üretildi."
• Birson, V. (3 травня 1936). Türkkuşu Istanbul şubesi bugün merasimle açiliyor (PDF). Cumhuriyet (тур.). с. 1, 6.
• Bildiriyor, Hususı Muhabirimiz (8 липня 1935). "TÜRK KUŞU ALANINDA..." (PDF). TAN (тур.). Istanbul. с. 7.
• Bildiriyor, Hususı Muhabirimiz (8 липня 1935). "Koktebel"e Gidecek Talebeler (PDF). TAN (тур.). Istanbul. с. 7.
• Yavuz, İsmail. THK Etimesgut Uçak Fabrikası 1939-1950 (PDF). Mühendis ve Makina. 54 (636): 32—36.
• Yalçin, Osman (2013), TÜRK HAVA KURUMU’NUN KURDUĞU HAVA HARP SANAYİİ FABRİKALARI (PDF) (Yrd. Doç. Dr. Hv. Öğ. Yb.), Istanbul: Hava Harp Okulu, архів оригіналу (PDF) за 25 березня 2017
• Akşam, B. İlmi ve Fenni Planörcülük. — İstanbul, 1935.

• Старт планера П-с1 или П-с2 на YouTube
• Старт планера БС-5 Антонова на YouTube (Тушино, 1938)

1. ↑ АВИАБИБЛИОТЕКА: Тимофеева-Егорова А.А. Держись, сестренка!. avia.lib.ru (рос.). Процитовано 26 вересня 2024. Планер УС-4 устанавливался на крутом берегу, закреплялся штырем, в кабину садился курсант, а остальные спускались на склон, брались за концы амортизаторов, прицепленных к планеру, и по команде инструктора: "Натя-ги-вай!"- растягивали их, чтобы "выстрелить" сидящего в кабине безмоторного аппарата, как из рогатки.
2. ↑ Ders çıkarılacak bir öykü bu lütfen zaman ayırıp okuyunuz. www.angelfire.com. Процитовано 26 вересня 2024.
3. ↑ Plagiarism, No. İKİNCİ DÜNYA SAVAŞI SÜRECİNDE TÜRKİYE'DE SİVİL HAVACILIK (1939-1960. Процитовано 26 вересня 2024.
4. ↑ Павел Тельман (4 лютого 2022), Постройка Планера УС-4, он же А-1 Ставрополь 2022., процитовано 26 вересня 2024
5. ↑ Всесоюзное Добровольное Общество Содействия Авиации СССР (1949). Учебный планер А-1 (Ус-4) (рос.).
6. ↑ ^{а б в} Osman Gazi Baykal - TÜRKİYE’DE ÜRETİLEN PLANÖRLER ve İLK UÇUŞLARININ TARİHÇESİ-SON. www.airkule.com. Процитовано 23 вересня 2023.
7. ↑ ^{а б в} Gazi Baykal, Osman. TÜRKİYE'DE UÇAK ÜRETİM FAALİYETLERİNİN TARİHÇESİ-4. airkule.com (тур.). Архів оригіналу за 20 листопада 2010.
8. ↑ ^{а б} THK. www.tuncay-deniz.com. Процитовано 23 вересня 2023.
9. ↑ samolotypolskie.pl - THK-4 (MKEK-6). www.samolotypolskie.pl. Процитовано 26 вересня 2024.
10. ↑ 80 Yıl Önce Üretilen Yerli Planör Yeniden Hayat Buluyor. Milliyet (тур.). 1 жовтня 2018. Процитовано 26 вересня 2024.
11. ↑ Yerli planör yeniden hayat buluyor. Esgazete -eskişehir son dakika haberleri (тур.). Процитовано 26 вересня 2024.
12. ↑ Osman Gazi Baykal - TÜRKİYE’DE ÜRETİLEN PLANÖRLER ve İLK UÇUŞLARININ TARİHÇESİ-SON. www.airkule.com. Процитовано 26 вересня 2024.
13. ↑ Planör Tasarımı – Biyomimetik Merkezi. www.biyomimetikmerkezi.com. Процитовано 26 вересня 2024.
14. ↑ Bir Fotoğraf Çok Şey Anlatır | Bağımsız Havacılar. www.bagimsizhavacilar.com. Процитовано 26 вересня 2024.
15. ↑ Türk Hava Kurumu - Ankara Paraşüt Kulesi ve THK Müzesi. thk.org.tr (тур.).
16. ↑ Haber Ajansi, İha (1 жовтня 2018). THK 80 yıl sonra efsane planörü yeniden üretti. CNN TÜRK (тур.). Процитовано 23 вересня 2023.
17. ↑ İhlas Haber Ajansı (1 жовтня 2018), 80 Yıl Önce Üretilen Yerli Planör Yeniden Hayat Buluyor (Video) via YouTube
18. ↑ Iwaru Oy, Scale gliders of classic PIK-planes - PIK-7 Harakka II. iwaru.fi. Архів оригіналу за 14 лютого 2015. Процитовано 23 вересня 2023.
19. ↑ Harakka I H-5 -alkeisliitokone ja purjelentoharrastajia (фін.).
20. ↑ image_a1-jpg (JPEG). reaa.ru.
21. ↑ aero-3-jpg. reaa.ru.
22. ↑ 002-jpg. reaa.ru.
23. ↑ - YouTube. www.youtube.com. Процитовано 26 вересня 2024.
24. ↑ ju-1-jpg. reaa.ru.
25. ↑ Скотников, Ю. «Юниор-1» (JPEG) (рос.).
26. ↑ Яковлев и А-20. www.ukraviaforum.com. Процитовано 26 вересня 2024.
27. ↑ Виктор Н (6 жовтня 2012), Полет планера А 1, процитовано 26 вересня 2024
28. ↑ vJPcd2fZmlo.jpg. reaa.ru.
29. ↑ G7A4SMgS03o.jpg. reaa.ru.
30. ↑ «Камышловские известия». Планер родом из тридцатых. kam-news.ru. Процитовано 26 вересня 2024.
31. ↑ Павел Тельман (28 лютого 2022), Постройка Планера УС-4 на коленках Ставрополь 28.02.2022., процитовано 26 вересня 2024
32. ↑ Планер Антонов А1 по чертежам 1949г. Glider Antonov A1 plans 1949. REAA (рос.). 16 травня 2022. Процитовано 26 вересня 2024.

• Учебный планер А-1 (Ус-4) // Internet Archive(рос.)
• Архів літератури зі списку джерел(рос.) на Яндекс.Диск
• Обговорення планера А-1(рос.) на форумі Російської Асоціації Експериментальної Авіації
• Обговорення планера THK-4(тур.) на Pistbasi Forum [Архівовано 14 листопада 2016 у Wayback Machine.]
• Обговорення планера THK-4(тур.) на Modelci Net Forum [Архівовано 13 листопада 2016 у Wayback Machine.]
• Обговорення планерів(рос.) на ScaleModels.ru
• 1/48 THK- 4 Glider (масштабна модель)
•  Glider books у соцмережі «Facebook»

Це незавершена стаття з авіації. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.