Багвалинська мова

Багвалинська мова
багвалазул мисІсІи
Поширена вАзербайджан, Росія
РегіонДагестан
Носії6500 [1]
КласифікаціяПівнічнокавказька сім'я
Нахсько-дагестанські мови
Аваро-андо-цезські мови
Андійські мови
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-1немає
ISO 639-2cau
ISO 639-3kva

Баґвалинська мова[2] (або багулальська мова; самоназва: багвалазул мисІсІи) — мова багулалів (багвалінців).

Багвалинська є мовою спілкування в 6 селах Цумадинського та Ахвахського районів Дагестану. За оцінками лінгвістів число мовців становить приблизно 6 тисяч осіб. За переписом населення РФ (2002) багулалами себе назвали лише 103 особи.

Виділяють 3 групи говорів: сіл Хуштада (багв. Гюссач) і Тлондода (Гіжндуч), сіл Кванада(Хванч) і Гемерсо (Гйемісі), сіл Тліссі (Лжіссі) і Тлібішо (Гіжбіші).

В системі консонантизму прествлені абруптивні спіранти сI, шІ. Склади завжди прикриті.

Система відмінків включає номінатив, генетив, ергатив, датив, афектив (в кванадійському говорі ще й субститутив зі значенням «замість»), 7 серій локалізації і 4 напрямкових суфіксів. Множина іменників утворюється суфіксами:

  • -бі: бел — «шкіра», множина — белабі
  • -абі: раІі — «слово», множина — раІабі
  • -мі: бертін — «весілля», множина — бертамі.

Мова є безписемною. Аварська і російська використовуються як писемні мови.

Література

  • Гудава Т. Е. Багвалинский язык. Тб., 1971 (груз.)
  • Багвалинский язык: Грамматика. Тексты. Словари. М., 2001 (рос.)

Примітки

  1. ↑ Ethnologue entry for Bagvalal
  2. ↑ Кійко, Ю. Є.; Агапій, А. П.; Мельник, Ю. Й. (2021). Вступ до мовознавства: практикум (PDF). Чернівці: ЧНУ ім. Юрія Федьковича: Рута. с. 142. ISBN 978-966-423-628-4. Архів оригіналу (PDF) за 3 листопада 2022. Процитовано 4 вересня 2024.