Басейн Піско
Басейн Піско | |
Країна | Перу |
---|---|
14°15′ пд. ш. 76°00′ зх. д. / 14.25° пд. ш. 76° зх. д.
Басейн Піско (ісп. Cuenca de Pisco) — осадовий басейн, що простягається понад 300 км на південному заході Перу.[1] Товща осаду сягає 2 км.[2]
Найдавнішими відомими відкладеннями є еоценові пісковики формації Кабальяс, тоді як наймолодші відкладення, відносяться до формації Піско[en], ранній плейстоцен. Топографічно охоплює верхню частину Прибережної Кордильєри півдня Перу, прибережні рівнини, Іка-Наскаську западину та Андське передгір'я.[3]
Басейн відомий тим, що має багато стратиграфічних одиниць; формація Піско презентувала безліч морських ссавців (включаючи лінивців), птахів, риб. Варто також відзначити формації Чилькатай, Отума та Юмаке.
Стратиграфія
Вік[2][5] | SALMA[en][note 2] | Units[2][5] | Середовише[2][5] | Літологія[2][5][6] | ||
---|---|---|---|---|---|---|
Плейстоцен | Укіан[en] | Піско[en] | Прибережна лагуна | Біокластичний конгломерат, пісковик | ||
Середній міоцен | Кольонкуран[en] | |||||
Ранній міоцен | Колуеуапіан[en] | Чилькатай | Море | алевроліт, пісковик | ||
Пізній олігоцен | Десеадан[en] | |||||
Ранній олігоцен Пізній еоцен |
Тінгірірікан[en] Дівісадеран[en] |
Отума | Прибережний | Біокластичні пісковики, пісковики, алевролітові пісковики, мул, доломітовий осад | ||
пізній еоцен[en] | Дівісадеран[en] | Паракас | Юмаке | Глинисті породи, фосфатні сланці, діатоміти, порцеланіти, флінт | ||
Пізній еоцен[en] | Мустерсан[en] | Лос-Чорос | Континентальний шельф, узбережжя | Біокластичні конгломерати пісковики, алевролітові пісковики, глинисті породи | ||
Еоцен | Касамайоран[en] | Кабальяс | Флювіал | Пісковики, туфи, вугілля |
Тектонічна та осадова еволюція
Басейн розвивався в умовах розширення тектоніки від еоцену до пізнього міоцену з короткочасним епізодом інверсії басейну в середньому міоцені[7] Пізній пліоценовий і плейстоценовий підйом басейну може бути наслідком субдукції хребта Наска.[2][8]
Осадові шари басейну свідчать про ряд морських трансгресій протягом останніх 50 мільйонів років[9][9] Ці морські трансгресії відбувалися в послідовності 41-34 Ма, 31-28 Ма, 25-16 Ма, 15-11 Ма, 10-5 Ма та 4-2 Ма.[9] Вважається, що кінець більшості морських трансгресій пов'язаний або з падінням рівня світового океану, або з Андським орогенезом.[9]
Олігоценово-міоценова трансгресія
Про морську олігоценово-міоценову трансгресію (25–16 Ма[9]) свідчить серія осадових прошарків, що містить скам'янілі морські діатоми, молюски Peruchilus,Pitar та Cucullaea. Басейн Мокегва[en] на південний схід від басейну Піско, не зазнав трансгресії.[10]
Палеонтологія
Формація Піско
Формація Чилькатай
Група | Скам'янілості | Примітки |
---|---|---|
Ссавці | Chilcacetus cavirhinus, Huaridelphis raimondii, Incacetus broggii, Inticetus vertizi, Macrosqualodelphis ukupachai, Notocetus vanbenedeni, cf. Kentriodon sp., Cetotheriidae indet., Eurhinodelphinidae indet., Mysticeti indet., Odontoceti indet., Pinnipedia indet., Physeteroidea indet., Squalodelphinidae indet. | |
Птахи | Palaeospheniscus sp. | |
Рептилії | Testudines indet. | |
Риби | Carcharhinus cf. brachurus, Carcharodon hastalis, Carcharodon subauriculatus, Hemipristis cf. serra, Isurus desori |
Формація Отума
Група | Скам'янілості | Примітки |
---|---|---|
Ссавці | Cynthiacetus peruvianus, Basilosauridae indet. | |
Птахи | Icadyptes salasi, Inkayacu paracasensis, Spheniscidae indet. | |
Риби | Engraulis sp., Sardinops sp. |
Група Паракас
Група | Скам'янілості | Примітки |
---|---|---|
Ссавці | Ocucajea picklingi, Supayacetus muizoni, Basilosauridae indet. | |
Птахи | Perudyptes devriesi |
Формація Юмаке
Група | Скам'янілості | Примітки |
---|---|---|
Ссавці | Mystacodon selenensis |
Примітки та посилання
- ↑ Solís Mundaca, 2018, p.1
- ↑ а б в г д е Dunbar et al., 1990
- ↑ León et al. 2007, p. 7.
- ↑ León et al. 2007, p. 44.
- ↑ а б в г DeVries et al., 2017
- ↑ León et al. 2007, p. 45.
- ↑ León et al. 2007, p. 146.
- ↑ León et al. 2007, p. 145.
- ↑ а б в г DeVries, 1998
- ↑ Macharé, José; Devries, Thomas; Barron, John; Fourtanier, Élisabeth (1988). Oligo-Miocene transgression along the Pacifie margin of South America: new paleontological and geological evidence from the Pisco basin (Peru) (PDF). Geódynamique. Т. 3, № 1–2. с. 25—37. Архів оригіналу (PDF) за 30 червня 2020. Процитовано 9 березня 2020.
- ↑ а б Ullujaya [Архівовано 21 травня 2018 у Wayback Machine.] at Fossilworks.org
- ↑ Ullujaya 2 [Архівовано 21 травня 2018 у Wayback Machine.] at Fossilworks.org
- ↑ а б Santa Rosa [Архівовано 21 травня 2018 у Wayback Machine.] at Fossilworks.org
- ↑ а б Zamaca [Архівовано 7 липня 2020 у Wayback Machine.] at Fossilworks.org
- ↑ Cerro Buque M2 [Архівовано 21 травня 2018 у Wayback Machine.] at Fossilworks.org
- ↑ Cerro Buque M8 [Архівовано 21 травня 2018 у Wayback Machine.] at Fossilworks.org
- ↑ Paracas Bay [Архівовано 21 травня 2018 у Wayback Machine.] at Fossilworks.org
- ↑ Archaeocete Valley, Otuma, AV-10 [Архівовано 5 липня 2020 у Wayback Machine.] at Fossilworks.org
- ↑ Ullujaya Valley [Архівовано 21 травня 2018 у Wayback Machine.] at Fossilworks.org
- ↑ Bajada del Diablo [Архівовано 21 травня 2018 у Wayback Machine.] at Fossilworks.org
- ↑ а б Paracas Reserve [Архівовано 5 липня 2020 у Wayback Machine.] at Fossilworks.org
- ↑ Archaeocete Valley [Архівовано 6 липня 2020 у Wayback Machine.] at Fossilworks.org
- ↑ Archaeocete Valley, Paracas, AV-17 [Архівовано 6 липня 2020 у Wayback Machine.] at Fossilworks.org
- ↑ Archaeocete Valley, Paracas, AV-19 [Архівовано 6 липня 2020 у Wayback Machine.] at Fossilworks.org
- ↑ Quebrada Perdida [Архівовано 21 травня 2018 у Wayback Machine.] at Fossilworks.org
- ↑ Lambert et al., 2017
Бібліографія
- Стратиграфія
- DeVries, Thomas J.; Urbina, Mario; Jud, Nathan A. (2017). The Eocene-Oligocene Otuma Depositional Sequence (East Pisco Basin, Peru): Paleogeographic and Paleoceanographic Implications of New Data (PDF). Boletín de la Sociedad Geológica del Perú. Т. 112. с. 014—038. Архів оригіналу (PDF) за 3 грудня 2018. Процитовано 9 березня 2020.
- Dunbar, Robert B.; Marty, Richard C.; Baker, Paul A. (1990). Cenozoic marine sedimentation in the Sechura and Pisco basins, Peru. Palaeogeography, Palaeoclimatology, Palaeoecology. Т. 77, № 3–4. с. 235—261. Bibcode:1990PPP....77..235D. doi:10.1016/0031-0182(90)90179-B.
{cite web}
:|access-date=
вимагає|url=
(довідка); Пропущений або порожній|url=
(довідка)
Публікації з геології
- León, Walter; Aleman, Antenor; Rosell, Walter; Torres, Víctor; de la Cruz, Orlando (2007). Estratigrafía, sedimentología y evolucón tectónica de la cuenca Pisco Oriental (Spanish) . Т. 27. Estudios Regionales, Serie D. с. 1. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 9 березня 2020.
- Devries, T.J. (1998). Oligocene deposition and Cenozoic sequence boundaries in the Pisco Basin (Peru). Journal of South American Earth Sciences. Т. 11, № 3. с. 217—231. Bibcode:1998JSAES..11..217D. doi:10.1016/S0895-9811(98)00014-5.
{cite web}
:|access-date=
вимагає|url=
(довідка); Пропущений або порожній|url=
(довідка) - Macharé, José; Devries, Thomas; Barron, John; Fourtanier, Élisabeth (1988). Oligo-Miocene transgression along the Pacifie margin of South America: new paleontological and geological evidence from the Pisco basin (Peru) (PDF). Geódynamique. Т. 3, № 1–2. с. 25—37. Архів оригіналу (PDF) за 30 червня 2020. Процитовано 9 березня 2020.
Публікації з палеонтології
- Solís Mundaca, Flavio Alejandro (2018). Bioestratigrafía e implicancias paleoceanográficas de las diatomeas de la sección Cerro Caucato, Formación Pisco, Ica, Peru (MSc. thesis) (PDF). Universidad Peruana Cayetano Heredia. с. 1—158. Архів оригіналу (PDF) за 11 вересня 2018. Процитовано 10 вересня 2018.
- Lambert, O.; Martínez Cáceres, M.; Bianucci, G.; Di Celma, C.; Salas Gismondi, R.; Steurbaut, E.; Urbina, Mario; de Muizon, C. (2017). Earliest Mysticete from the Late Eocene of Peru Sheds New Light on the Origin of Baleen Whales. Current Biology. Т. 27. с. 1—7. Процитовано 4 лютого 2019.