Бельгія на пісенному конкурсі Євробачення

Бельгія
Flag
Мовник VRT
RTBF
Відбір
Національний відбір
  • 1957–1963
  • 1965–1984
  • 1986–1989
  • 1991–1993
  • 1995–1996
  • 1998–2000
  • 2002
  • 2004–2006
  • 2008
  • 2010–2011
  • 2012
  • 2014
  • 2016
  • 2023
  • 2025
Внутрішній відбір
  • 1956
  • 1964
  • 1985
  • 1990
  • 2003
  • 2007
  • 2009
  • 2010
  • 2012
  • 2013
  • 2015
  • 2017–2022
  • 2024
Участь
Участь65 (55 у фіналі)
Перший виступ1956
Найкращий результат1-е місце: 1986
Найгірший результат26-е місце: 2007 (п/ф)
Зовнішні посилання
ЄМССторінка Бельгії

Бельгія бере участь у Пісенному конкурсі «Євробачення» щороку з моменту його заснування у 1956 році, за винятком 1994, 1997 та 2001 років. У 1986 році країна вперше здобула перемогу завдяки Сандрі Кім з піснею «J'aime la vie».

Учасники Євробачення від Бельгії

Умовні позначення

     Переможець
     Друге місце
     Третє місце
     Четверте місце
     П'яте місце
     Останнє місце
     Автоматичний фіналіст
     Не пройшла до фіналу
     Участь скасовано
     Не брала участі
Рік Виконавець Пісня Фінал Півфінал
Місце Очок Місце Очок
1956 Фуд Леклерк «Messieurs les noyés de la Seine»
2
―
―
Моні Марк Le plus beau jour de ma vie
2
―
1957 Bobbejaan Schoepen Straatdeuntje
8
5
1958 Фуд Леклерк Ma petite chatte
5
8
1959 Боб Бенні Hou toch van mij
6
9
1960 Фуд Леклерк Mon amour pour toi
6
9
1961 Боб Бенні September, gouden roos
15
1
1962 Фуд Леклерк Ton nom
13
0
1963 Жак Раймонд Waarom?
10
4
1964 Роберт Кого Près de ma rivière
10
2
1965 Ліза Марк Als het weer lente is
15
0
1966 Тоні Un peu de poivre, un peu de sel
4
14
1967 Луїс Ніфс Ik heb zorgen
7
8
1968 Клауді Ломбард Quand tu reviendras»
7
8
1969 Луїс Ніфс Jennifer Jennings
7
10
1970 Джин Валлі Viens l'oublier
8
5
1971 Лілі Кастел і Жак Раймонд Goeiemorgen, morgen
14
68
1972 Серж і Крістіан Гісоланд À la folie ou pas du tout
17
55
1973 Nicole & Hugo Baby, Baby
17
58
1974 Жак Устен Fleur de liberté
9
10
1975 Ann Christy Gelukkig zijn
15
17
1976 П'єр Рапсат Judy et Cie
8
68
1977 Dream Express A Million in One, Two, Three
7
69
1978 Джин Валлі L'amour ça fait chanter la vie
2
125
1979 Міка Мара Hey Nana
18
5
1980 Telex Euro-Vision
17
14
1981 Емлі Старр Samson
13
40
1982 Stella Si tu aimes ma musique
4
96
1983 Pas de Deux Rendez-vous
18
13
1984 Жак Зегерс Avanti la vie
5
70
1985 Лінда Лепом Laat me nu gaan
19
7
1986 Сандра Кім J'aime la vie
1
176
1987 Ліліанн Сант-П'єр Soldiers of Love
11
56
1988 Reynaert Laissez briller le soleil
18
5
1989 Ingeborg Door de wind
19
13
1990 Філіпп Ляфонтен Macédomienne
12
46
1991 Clouseau Geef het op
16
23
1992 Morgane Nous, on veut des violons
20
11
1993 Барбара Декс Iemand als jij
25
3
1995 Frédéric Etherlinck La voix est libre
20
8
1996 Lisa Del Bo Liefde is een kaartspel
16
22
1997 Не брала участь
1998 Мелані Кол Dis oui
6
122
―
1999 Ванесса Гінтор Like The Wind
12
38
2000 Наталі Сорц Envie de vivre
24
2
2001 Не брала участь
2002 Серж та The Ladies Sister
13
33
―
2003 Urban Trad Sanomi
2
165
2004 Xandee 1 Life
22
7
 Торічний ТОП-10
2005 Нуно Резенде Le grand soir Не вдалося кваліфікуватися
22
29
2006 Кейт Раян Je t'adore
12
69
2007 The KMG's Love Power
26
14
2008 Ishtar «O Julissi»
17
16
2009 Патрік Ушен Copycat
17
1
2010 Том Дайс Me and my guitar
6
143
1
167
2011 Witloof Bay With Love Baby Не вдалося кваліфікуватися
11
53
2012 Iris Would You?
17
16
2013 Роберто Беллароса Love Kills
12
71
5
75
2014 Аксель Ірсу Mother Не вдалося кваліфікуватися
14
28
2015 Лоїк Нотте Rhythm Inside
4
217
2
149
2016 Лаура Тесоро What's the Pressure
10
181
3
274
2017 Бланш City Lights
4
363
4
165
2018 Sennek A Matter Of Time Не вдалося кваліфікуватися
12
91
2019 Eliot Wake Up
13
70
2020 Hooverphonic Release Me Конкурс скасовано через COVID-19 X
2021 Hooverphonic The Wrong Place
19
74
9
117
2022 Джеремі Макізе Miss you
19
64
8
151
2023 Густаф Because of You
7
182
8
90
2024 Mustii Before the Party's Over Не вдалося кваліфікуватися
13
18
2025

Країна-господар

Рік Місто Місце Ведучі
1987 Брюссель Столітній палац[en] Віктор Лазло[en]

Нагороди

Премія Барбари Декс

Докладніше: Премія Барбари Декс
Рік Виконавець Пісня Місце Бали Місто проведення Прим.
2000 Наталі Сорц «Envie de vivre»
24-е
2
 Швеція Стокгольм
[1]

Пов'язана участь

Диригенти

Рік Диригент Нотатки Прим.
1956 Лео Сурі [2]
1957 Німеччина Віллі Беркінг Ведучий диригент
1958 Нідерланди Дольф ван дер Лінден
1959 Френсіс Бей
1960 Анрі Сегерс
1961 Френсіс Бей
1962 Анрі Сегерс
1963 Френсіс Бей
1964 Анрі Сегерс
1965 Гастон Нуйтс
1966 Люксембург Жан Родерес Ведучий диригент
1967 Френсіс Бей
1968 Анрі Сегерс
1969 Френсіс Бей
1970 Джек Сей [3]
1971 Френсіс Бей
1972 Анрі Сегерс
1973 Френсіс Бей
1974 Франція П'єр Шифр
1975 Френсіс Бей
1976 Франція Мішель Бернхольк
1977 Велика Британія Алін Ейнсворт
1978 Франція Жан Музі
1979 Френсіс Бей
1980 Без диригента [4]
1981 Джузеппе Маркезе
1982 Джек Сей
1983 Фредді Сандер
1984 Джо Карльє
1985 Швеція Курт-Ерік Холмквіст Ведучий диригент
1986 Джо Карльє
1987 Фредді Сандер [a]
1988 Даніель Віллем
1989 Фредді Сандер
1990 Роні Брек
1991 Роланд Верловен
1992 Френк Фівез
1993 Берт Кендріс
1995 Алек Меншон
1996 Боб Портер
1998 Без диригента

Коментатори та речники

Рік Фламандський коментатор Валлонський коментатор Речник Прим.
1956 Коментатор від NTS (Піт де Нуйл молодший)[5][6] Коментатор від швейцарської радіомовної корпорації[5][7] Без речника
1957 Нік Бал Джанін Ламботт Берт Лейсен
1958 Арлетт Вінсент Паул Ерреман
1959 Паул Ерреман Берт Лейсен
1960 Жорж Дезір Арлетт Вінсент
1961 Коментатор від RTF France Уорд Богаерт
1962 Коментатор від NTS Ніколь Ведрес Арлетт Вінсент
1963 Герман Верельст, Деніз Мейс П'єр Дельхассе Уорд Богаерт
1964 Герман Верельст Паул Ерреман Андре Хагон
1965 Уорд Богаерт
1966 Андре Хагон
1967 Уорд Богаерт
1968 Андре Хагон
1969 Ян Тейс Уорд Богаерт
[8]
1970 Андре Хагон
1971 Герман Верельст Без речника
1972
1973
1974 Жорж Дезір Андре Хагон
1975 Ян Тейс Паул Ерреман Уорд Богаерт
1976 Люк Аппермонт Жорж Дезір Андре Хагон
1977 Патрік Дюамель Ен Плоегертс
1978 Клод Делакруа Андре Хагон
1979 Паул Ерреман Ен Плоегертс
1980 Жак Мерсьє Жак Олів'ї
1981 Вальтер Де Мейер
1982 Жак Олів'ї
1983 Ен Плоегертс
1984 Жак Олів'ї
1985 Ен Плоегертс
1986 Патрік Дюамель Жак Олів'ї
1987 Клод Делакруа Ен Плоегертс
1988 П'єр Коллар-Бові Жак Олів'ї
1989 Жак Мерсьє Ен Плоегертс
1990 Клод Делакруа Жак Олів'ї
1991 Андре Вермюлен Ен Плоегертс
1992 Жак Олів'ї
1993 Ен Плоегертс
1994 Жан-П'єр От'є Не брала участь
1995 Марі-Франсуаза Ренсон «Сода»
1996 Мішель Фолле, Йохан Верстрекен Жан-П'єр От'є, Сандра Кім Ен Плоегертс
1997 Андре Вермюлен Жан-П'єр От'є Не брала участь
1998 Андре Вермюлен, Андреа Крооненбергс Марі-Елен Вандерборг
1999 Андре Вермюлен, Барт Пітерс Сабіна де Вос
2000 Андре Вермюлен, Аня Деймс Томас Ван Хамме
2001 Не брала участь
2002 Андре Вермюлен, Барт Пітерс Джина Ліза
2003 Андре Вермюлен, Аня Деймс Корін Буланже
2004 Андре Вермюлен, Барт Пітерс Мартіне Пренен
2005 Андре Вермюлен, Аня Деймс Армель Гізен
2006 Андре Вермюлен, Барт Пітерс Ясмін
2007 Андре Вермюлен, Аня Деймс Жан-П'єр От'є, Жан-Луї Лахай Морін Луїс
2008 Андре Вермюлен, Барт Пітерс Сандрін Ван Ханденховен
2009 Андре Вермюлен, Аня Деймс Морін Луїс
2010 Андре Вермюлен, Барт Пітерс Катя Рецин
2011 Андре Вермюлен, Свен Піхал Морін Луїс
2012 Андре Вермюлен, Пітер Ван де Вейр Пітер Ван де Вейр
[9]
2013 Андре Вермюлен, Том Де Кок Морін Луїс, Жан-Луї Лахай Барбара Луїс
[9]
2014 Пітер Ван де Вейр, Єва Далеман Анжелік Вліге
[9]
2015 Валід
[9]
2016 Пітер Ван де Вейр Умеш Вангавер
[9]
2017 Фанні Гіллард
[9]
2018 Даніра Бухрісс
[10][9][11]
2019 Девід Жанмот
[12][13][14]
2021 Фанні Джандрейн, Жан-Луї Лахай Даніра Бухрісс
[15][16][17]
2022 Морін Луїс, Жан-Луї Лахай Девід Жанмот
[18][19]
2023 Барт Каннертс
[20][21]
2024 Лівія Душкофф
[22][23][24][25][26]

Галерея

Статистика голосувань (1975–2024)

Бали які віддала та отримала Бельгія
№ Дано Отримано
Країни Бали Країни Бали
1 Швеція Швеція
194
 Нідерланди Нідерланди
184
2 Франція Франція
193
 Франція Франція
135
3 Нідерланди Нідерланди
177
 Ірландія Ірландія
126
4 Велика Британія Велика Британія
170
 Португалія Португалія
116
5 Іспанія Іспанія
150
 Іспанія Іспанія
110
6 Ізраїль Ізраїль Велика Британія Велика Британія
7 Німеччина Німеччина
149
 Німеччина Німеччина
90
8 Швейцарія Швейцарія
142
 Данія Данія
87
9 Ірландія Ірландія
140
 Фінляндія Фінляндія
10 Італія Італія
139
 Ізраїль Ізраїль
84

Див. також

Нотатки

  1. ↑ Конкурс був організований RTBF, але бельгійська заявка була від BRT, тому валлонець Джо Карльє був музичним керівником (і диригував для Кіпру), а фламандський диригент очолив бельгійський виступ.

Примітки

  1. ↑ Adams, William Lee (9 липня 2015). Poll: Who was the worst dressed Barbara Dex Award winner?. Wiwibloggs. Процитовано 8 грудня 2019.
  2. ↑ Roxburgh, Gordon (2012). Songs for Europe: The United Kingdom at the Eurovision Song Contest. Т. One: The 1950s and 1960s. Prestatyn: Telos Publishing. с. 93—101. ISBN 978-1-84583-065-6.
  3. ↑ Roxburgh, Gordon (2014). Songs for Europe: The United Kingdom at the Eurovision Song Contest. Т. Two: The 1970s. Prestatyn: Telos Publishing. с. 142—168. ISBN 978-1-84583-093-9.
  4. ↑ Roxburgh, Gordon (2016). Songs for Europe: The United Kingdom at the Eurovision Song Contest. Т. Three: The 1980s. Prestatyn: Telos Publishing. ISBN 978-1-84583-118-9.
  5. ↑ а б Binnen- en buitenlandse televisie programma's van 20 tot 26 Mei 1956. De radio- en televisieweek (нід.). Т. 12, № 21. NIR. 20–26 травня 1956. с. 19. OCLC 1399842623.
  6. ↑ Hendrickx, Jonathan; van Biesen, Jasper (2021). 65 jaar België op het Songfestival [65 years of Belgium in the Eurovision Song Contest] (нід.). Mechelen: Baeckens Books. с. 15—16. ISBN 978-90-5924-939-4. OCLC 1256401439.
  7. ↑ INR: Émissions françaises de télévision. Micro magazine (фр.). Т. 12, № 580. INR. 20 травня 1956. с. 42. OCLC 1400213208.
  8. ↑ De festival-herinneringen van Jan Theys. Story. 12 травня 1987.
  9. ↑ а б в г д е ж Granger, Anthony (20 травня 2018). EBU Wants to See More Commentators Attend the Eurovision Song Contest. eurovoix.com. Процитовано 12 грудня 2019.
  10. ↑ Peter Van de Veire: "Als ik een voetballer was, zou ik iedereen onderuit schoppen". niewsblad.be (нід.). 3 березня 2018. Процитовано 12 грудня 2019.
  11. ↑ Granger, Anthony (22 квітня 2018). Belgium: Danira Boukhriss Terkessidis Revealed as Spokesperson. eurovoix.com. Процитовано 12 грудня 2019.
  12. ↑ Tweede halve finale van het Songfestival verhuist naar Ketnet. hln.be (нід.). 26 квітня 2019. Процитовано 12 грудня 2019.
  13. ↑ Granger, Anthony (14 березня 2019). Belgium: Maureen Louys & Jean-Louis Lahaye Confirmed As Commentators For Tel Aviv. eurovoix.com. Процитовано 12 грудня 2019.
  14. ↑ Eurovision 2019 Spokespersons – Who will announce the points?. eurovisionworld.com. 18 травня 2019. Процитовано 12 грудня 2019.
  15. ↑ TV-gids. één.be.
  16. ↑ Beleef het Eurovisiesongfestival bij de VRT. communicatie.vrt.be (nl-BE) . 7 травня 2021. Процитовано 14 травня 2021.
  17. ↑ Eurovision 2021 : 3 soirées exceptionnelles à ne pas manquer sur la RTBF !. rtbf.be.
  18. ↑ Jouw voorjaar bij Eén. Een.be (нід.). VRT. Архів оригіналу за 23 грудня 2021. Процитовано 5 січня 2022.
  19. ↑ Eurovision 2022 : Préparez-vous à voter pour votre candidat préféré !. RTBF (фр.). Процитовано 7 квітня 2022.
  20. ↑ Ontdek het voorjaar 2023 van Eén. communicatie.een.be (nl-BE) . Процитовано 3 січня 2023.
  21. ↑ Bart Cannaerts maakt Belgische jurypunten bekend in finale Songfestival 2023. Songfestival.be (нід.). 11 травня 2023. Процитовано 11 травня 2023.
  22. ↑ van Waarden, Franciska (29 березня 2024). Belgium: Livia Dushkoff Spokesperson for Eurovision 2024. Eurovoix. Процитовано 29 березня 2024.
  23. ↑ Farren, Neil (17 квітня 2024). Belgium: RTBF Reveal Eurovision 2024 Broadcast Plans. Eurovoix. Процитовано 17 квітня 2024.
  24. ↑ Voici le dispositif mis en place par la RTBF pour l'Eurovision [Here is the plan put in place by RTBF for Eurovision]. Soirmag (фр.). 15 квітня 2024. Процитовано 17 квітня 2024.
  25. ↑ Farren, Neil (26 квітня 2024). Belgium: VRT Reveals Eurovision 2024 Broadcast Plans. Eurovoix. Процитовано 26 квітня 2024.
  26. ↑ Concours Eurovision de la chanson 2024 | Finale [Eurovision Song Contest 2024 | Final]. Auvio (fr-BE) . RTBF. Процитовано 26 квітня 2024.

Посилання