Берта Веллін

Берта Веллін
Народилася11 вересня 1870(1870-09-11)[4][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Runstend, Швеція[5][6] Редагувати інформацію у Вікіданих
Померла27 липня 1951(1951-07-27)[1][2][…] (80 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Гедвіг-Елеонораd, комуна Стокгольм, лен Стокгольм, Швеція[2][3][7] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняПівнічний цвинтар (Стокгольм)[8][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Швеція Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьмедична сестра, політична діячка, редакторка Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materNisbethska skoland[7] Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовшведська Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадачлен Другої палати риксдагуd[3][7] і city council memberd[9][10] Редагувати інформацію у Вікіданих
Партіяlmbd (1934)[11][7] і Rightist Partyd (1936)[7] Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоAlrik Wellind[3][7][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Автограф
Нагороди
Ілліс кворум Медаль імені Флоренс Найтінгейл

Берта Веллін (швед. Bertha Wellin; 18701951) — шведська політична діячка.

Біографія

Народилася 11 вересня 1870 року в приході Торслунд у родині чиновника Алріка Велліна (Alrik Wellin) та його дружини Дженні Мелен (Jenny Melén).

Берта навчалася на медсестру в приватній лікарні Sophiahemmet у Стокгольмі. Після закінчення навчання працювала в Стокгольмській службі допомоги бідним. Була співзасновницею і членкинею ради директорів Шведської асоціації медсестер (Svensk sjuksköterskeförening, SSF) в 1910 році та її головою в 1914—1933 роках. З 1920 року Веллін входила до ради директорів в Комітеті медсестер країн Північної Європи. З 1911 року була редактором журналу «Svensk sjukskötersketidning».

Медаль імені Флоренс Найтінгейл

Берта Веллін була членкинею кількох лікарняних рад Стокгольма. У 1912 році вона була обрана до стокгольмської міської Ради з права і в 1919 році — до Ради з питань охорони здоров'я. У 1921 році стала однією з п'яти перших жінок, обраних до парламенту Швеції після надання жінкам виборчого права. Серед них були: Неллі Тюринг, Елізабет Тамм і Агда Естлунд — у Нижній палаті, а також Керстін Гессельгрен — у Верхній палаті. Берта пропрацювала в парламенті до 1935 року, де займалася, перш за все, питаннями, що стосуються сестринської професії.

У 1935 році вона була нагороджена вищою нагородою Червоного Хреста для медсестер — медаллю імені Флоренс Найтінгейл.

Померла 27 липня 1951 року в Стокгольмі. Похована на міському Північному кладовищі (Норра бегравнінгсплатсен)[12].

Література

  • Ann-Cathrine Haglund, Ann-Marie Petersson, Inger Ström-Billing. Moderata pionjärer: kvinnor i politiskt arbete 1900—2000. Stockholm: Sällskapet för moderata kvinnors historia. Libris 9666368. ISBN 91-631-5862-0 .
  • Svenska dagbladets årsbok. Stockholm: Svenska dagbladet. 1936. sid. 22. Libris 283647.

Примітки

Посилання