Боголюбове

село Боголюбове
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Сумська область
Район Охтирський район
Тер. громада Тростянецька міська громада
Код КАТОТТГ UA59040130090014406 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Населення 122
Поштовий індекс 42600
Телефонний код +380 5458
Географічні дані
Географічні координати 50°24′19″ пн. ш. 34°58′30″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
115 м
Місцева влада
Адреса ради 42600, Сумська обл., Тростянецький р-н, с. Боголюбове, вул. Відяєва, 22а
Карта
Боголюбове. Карта розташування: Україна
Боголюбове
Боголюбове
Боголюбове. Карта розташування: Сумська область
Боголюбове
Боголюбове
Мапа

Боголюбове (до 2021 року — Зарі́чне) — село в Україні, у Тростянецькій міській громаді Охтирського району Сумської області. Населення становить 122 осіб. Колишній орган місцевого самоврядування — Зарічненська сільська рада.

3 березня 2021 року Верховна Рада України прийняла постанову № 5084 про перейменування села Зарічне на Боголюбове[1].Щороку, влітку в мальовничому с. Боголюбове просто неба на городищі проходить історична реконструкція битви на р. Ворскла 1399 р., коли в запеклому бою зійшлися війська Великого князівства Литовського та Золотої Орди.

Географія

Село Боголюбове розташоване на правому березі річки Ворскла в місці впадання в неї річки Боромля, нижче за течією на відстані 3,5 км розташоване село Сосонка (Охтирський район), на протилежному березі — село Литовка (Охтирський район). Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці і заболочені озера. Поруч проходить автомобільна дорога Н12.

Історія

Перші згадки про село Боголюбове датуються 1399 роком. Недалеко від село в серпні 1399 року відбулася історична битва на річці Ворскла між Золотою Ордою і Великим князівством Литовським.

Ця битва увійшла в історію як одна з наймасовіших і найкривавіших битв епохи середньовіччя. Вона перекреслила амбітні плани Вітовта, надовго позбавивши його можливості вести активну політику на Сході. Нищівна поразка в битві послабило також політичну позицію на міжнародній арені. Стало однією з головних причин відновлення Польсько-Литовської унії[2].

Символіка

Герб

Гербом села є закруглений щит, в якому розміщується вилоподібний хрест - символ річки Ворскла і Боромля. Цей хрест у щиті символізує розташування села в місці впадіння річки Боромля у Ворсклу.

Щит вписано в фігурний картуш золотого кольору, в нижній частині якого вписано дату першої згадки про село Боголюбове - 1185. Щит увінчаний сільською геральдичною короною з колосками, що вказує на статус.

На передньому плані герба зображено Грифона - кістяна знахідка саме фігури грифона часів ХІ ст, знайденого на території поселення, символізує захист, панування над двома сферами буття: землею (лев) та повітрям (орел). Поєднання двох найголовніших сонячних тварин вказує на загальний сприятливий характер істоти - грифон уособлює: сонце, силу, пильність, відплату.

Хрест із сяйвом над золотим серцем - символ "Божої любові", що відображає історичну назву села.[3]

Прапор

Прапор села Боголюбове являє собою квадратне полотнище жовтого кольору, обрамлене по периметру зеленою лінією в центрі якого розташований герб с.Боголюбове. Жовтий колір на Прапорі - символ тепла, радощів і поваги. Це - колір золота і стиглого колоса, через які він уособлює сонячне світло, колір Божественної величі та слави. Це - колір сонця і золота, як застиглого сонячного променя.

Зелений колір уособлює життя, молодість та багатство місцевих лісів.

Перехрещені меч і східна шабля - символ захисту Київської Русі від татар, функцію якого виконувало сотні років поселення на кордоні з Золотою Ордою. Також неподалік укріплення відбулася битва між військами Великого князівства Литовського до якого входила і Київська Русь та Золотою Ордою, що відбулася на правому березі Ворскли неподалік села в 1399 році. Ця битва є найбільшою битвою середньовіччя.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:

Мова Кількість Відсоток
українська 115 94.26%
російська 7 5.74%
Усього 122 100%

Пам'ятки

Цікаві факти

  • В селі і досі популярна шпундра – запечена свинина, тушкована з маринованим буряком. До речі, ця страва навіть згадується у «Енеїді» Котляревського.

Примітки

Посилання