Болонський університет

Болонський університет
UNIBO |рівень акредитації|кількість факультетів
44°29′38″ пн. ш. 11°20′34″ сх. д. / 44.493888888889° пн. ш. 11.342777777778° сх. д. / 44.493888888889; 11.342777777778
Тип	громадський університет  і видавець відкритого доступу[d][2]
Країна	Італія[2]
Розташування	Італія Болонья
Гасло	Alma Mater Studiorum. Petrus ubique pater legum Bononia mater
Засновано	1088
Ректор	Giovanni Molarid[3]
Студентів	77 498 (7 березня 2015)[1]
Інтернів	29 576
Співробітників	7688 осіб (2018)[4]
Кольори	червоний
Членство у	Союз середземноморських університетів , Утрехтська мережа , Коїмбрська група , ORCID[d][5][6] , Europaeumd , Асоціація університетів Європи[7] , Guild of European Research-Intensive Universitiesd[8] , Партнерство Європейської Групи університетів Аеронавтики та Космосу , Коаліція з покращення оцінки дослідженьd[9] , European Open Science Cloud Associationd[10] , ELIXIR Italyd , Міжнародна асоціація університетівd  і UNA Europad
Складається з	Library of the University of Bolognad
Кампус	Болонья (головний кампус), Форлі, Чезена, Равенна, Ріміні
Мова викладання	італійська
Випускники	Категорія:Випускники Болонського університету
Штаб-квартира	Болонья
Сайт	unibo.it
University of Bologna у Вікісховищі

Боло́нський університе́т — найстаріший університет Європи, в місті Болонья (Північна Італія), заснований в 1088 році як юридичний навчальний заклад. Медичний, філософський та теологічний факультети створені в XIV столітті. Серед викладачів Болонського університету були видатні анатоми — Везалій і Мальпігі. У Болонському університеті зробив своє знамените відкриття Луїджі Гальвані. Одним із ректорів університету був українець Юрій Дрогобич. До Болонського університету приймали вчитися жінок, а в XIV—XV століття почали з'являтися і професорки.

В університеті є такі факультети:

• юридичний,
• торговельно-економічний,
• філологічний,
• філософський,
• педагогічний,
• медичний,
• фізико-математичний,
• природничий,
• промислової хімії,
• інженерний,
• сільськогосподарський,
• ветеринарної медицини.

• XI століття
  • Ірнерій

• XII століття
  • Граціан
  • Вільгельм Тірський

• XIII століття
  • Гвідо Фава
  • Гвідо Гвініцеллі

• XIV століття
  • Чекко д'Асколі
  • Данте Аліг'єрі
  • Франческо Петрарка
  • Мануїл Хрисолор
  • Колюччо Салютаті

• XIV століття
  • Юрій Дрогобич
  • Леон-Баттіста Альберті
  • Ніколаус Коперник
  • Альбрехт Дюрер
  • Джованні Піко делла Мірандола
  • Сципион Дель Ферро
  • Богуслав Газіштейн

• XVI століття
  • Джироламо Кардано
  • Парацельс
  • Джованні делла Каза
  • Григорій XIII
  • Андреас Везалій
  • П'єтро Помпонацці
  • Карло Борромео
  • Торквато Тассо

• XVII століття
  • Казимир Лев Сапега
  • Джованні Доменіко Кассіні
  • Бонавентура Кавальєрі
  • Марчелло Мальпігі

• XVIII століття
  • Марія Ґаетана Аньєзі
  • Луїджі Гальвані
  • Карло Ґольдоні

• XIX століття
  • Джозуе Кардуччі
  • Камілло Гольджі

• XX століття
  • Гульєльмо Марконі
  • Умберто Еко
  • П'єр Паоло Пазоліні
  • Романо Проді
  • Аугусто Рігі
  • Федеріго Енрікес
  • П'єрлуїджі Колліна
  • Мікеланджело Антоніоні
  • Джакомо Чамічан

• Жіноча освіта
• Аль-Карауїн найстаріший діючий навчальний заклад у світі.

• Кіку В. А. Болонський університет [Архівовано 7 травня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 332—333. — ISBN 966-00-0734-5.
• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Болонський університет

• Офіційна сторінка університету [Архівовано 19 травня 2005 у Wayback Machine.] (італ.) (нім.)
• Архів університету [Архівовано 10 серпня 2010 у Wayback Machine.] (італ.)

Це незавершена стаття про освіту. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.