Білорічиця

село Білорічиця
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район Прилуцький район
Тер. громада Сухополов'янська сільська громада
Код КАТОТТГ UA74080170040068749 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Засноване 1600
Перша згадка 1762 (263 роки)[1]
Населення 1096
Площа 2,953 км²
Густота населення 371,15 осіб/км²
Поштовий індекс 17526
Телефонний код +380 4637
Географічні дані
Географічні координати 50°40′35″ пн. ш. 31°59′50″ сх. д. / 50.67639° пн. ш. 31.99722° сх. д. / 50.67639; 31.99722
Середня висота
над рівнем моря 		124 м
Місцева влада
Адреса ради 17526, Чернігівська обл., Прилуцький р-н, с. Білорічиця, пр. Перемоги, 5
Карта
Білорічиця. Карта розташування: Україна
Білорічиця
Білорічиця
Білорічиця. Карта розташування: Чернігівська область
Білорічиця
Білорічиця
Мапа

CMNS: Білорічиця у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Білорі́чиця — село в Сухополов'янській сільській громаді Прилуцького району Чернігівської області. Є одним з пам'ятних шевченківських місць. До 1945 року село називалося Вейсбахівка, до 1768 року — хутір Кривеньки.

Історія

Містечко входило до Монастирської сотні Прилуцького полку, а з 1781 року — до Прилуцького повіту Чернігівського намісництва.[2]

Найдавніше знаходження на мапах — 1787 рік.[3]

У 1862 році в містечку володарському Вейсбахівка була церква та 257 дворів, де жило 1395 осіб.[4]

У 1911 році в містечку Вейсбахівка була Миколаївська церква [2][5], земська школа та жило 2008 осіб.[6]

Зберігся флігель палацу Рахманових-Волконських (арх. Олександр-Едуард Ягн). Нині тут розташована Свято-Миколаївська церква.

До 2019 року було центром Білорічицької сільської ради.

Відомі земляки

Галерея

  • Флігель палацу садиби Рахманових
    Флігель палацу садиби Рахманових
  • Флігель у 2018 році (діюча Свято-Миколаївська церква)
    Флігель у 2018 році (діюча Свято-Миколаївська церква)
  • Флігель садиби Рахманових. Червень, 2013
    Флігель садиби Рахманових. Червень, 2013

Див. також

Примітки

  1. ↑ ВРУ. Архів оригіналу за 29 листопада 2018. Процитовано 13 травня 2019.
  2. ↑ а б Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (укр.). Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 9 січня 2022. Процитовано 9 січня 2022.
  3. ↑ Карта частей Киевского, Черниговского и других наместничеств 1787 года. www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 13 січня 2022. Процитовано 13 січня 2022.
  4. ↑ ИнфоРост, Н. П. ГПИБ | [Вып.] 33 : Полтавская губерния. - 1862. elib.shpl.ru. Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 1 січня 2022.
  5. ↑ Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.10, кн..1, ст. 41 та 278 (PDF) (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 21 січня 2022. Процитовано 9 січня 2022.
  6. ↑ Полтавский губерский статистический комитет. (1911). Список населенных мест Полтавской губернии, с кратким географическим очерком губернии (російською) . Полтава: Электроная типография Д.Н. Подземского Петровская улица собственый дом, 1912. с. 307 з 562.

Джерела

  • Шевченківський словник : у 2 т. / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1978.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Білорічиця