Біляве волосся

Біляве волосся
Біляве волосся в Європі:
   більше 80 %
   50—79 %
   20—49 %
   1—19 %
   менше 1 %

Біля́ве воло́сся (англ. blond hair, fair hair) — тип пігментації волосся із низьким рівнем меланіну. Має багато відтінків, переважно жовтуватого кольору: від солового, блідо жовтого, до світлорусявого, золотавого. Більшість людей з білявим волоссям проживають у Північній Європі (Скандинавія, Східна Балтика, Фінляндія) або походять з північноєвразійських популяцій. Окремі люди або групи осіб з білявим волоссям зрідка зустрічаються серед азійських та північноафриканських народів.

В античній та західноєвропейській культурі біляве волосся традиційно асоціювалося з вродою. Зокрема, давньогрецькі богині та боги Гера, Афродита, Афіна, Діоніс та інші називалися «золотоволосими» або «прекрасноволосими»[1]. У Давньому Римі білявість волосся вважалася сексуально привабливою, а також асоціювалася із кельтами та германцями. У культурі середньовічної Європи довге, золотаве волосся було одним з обов'язкових критеріїв жіночої краси. В європейському живописі з білявим волоссям, зазвичай, зображали Єву, Діву Марію, Марію Магдалину, святу Варвару та інших ідеалізованих жінок.

У расових теоріях кінця ХІХ — першої половини ХХ століття біляве волосся і блакитні очі вважалися ознакою вищої нордичної (арійської) раси.

В сучасній західній популярній культурі люди з білявим волоссям продовжують сприйматися привабливими.

При цьому щодо жінок із білявим волоссям поширені гендерні стереотипи про білявок.

У новітній українській мові люди, що мають біляве волосся, називаються білявцями (білявками) чи блондинами (блондинками), серед традиційних назв також є біля́вчик, біля́вчин, руся́вий, руся́вин; біля́вочка, білу́ха, біля́ва, біля́виця, руся́ва, руся́вка[2].

Галерея

Примітки

  1. Гесіод і його твори. Теогонія (Походження богів) // Франко, Іван. Зібрання творів: У 50 т. Т. 8. Київ, 1977. С. 314-342
  2. Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.); Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко); Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов).

Джерела

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Біляве волосся