Валентинов-Міллер Ерік Едуардович
| Валентинов-Міллер Ерік Едуардович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження | 24 квітня 1904  Катеринодар, Російська імперія | |||
| Смерть | 1988 | |||
| Грозний, РРФСР, СРСР | ||||
| Країна |  Російська імперія СРСР | |||
| Навчання | Вищі художньо-технічні майстерні (1927) | |||
| Діяльність | художник | |||
| Вчитель | Архипов Абрам Юхимович | |||
| Член | СХ СРСР | |||
| Нагороди |  | |||
|
| ||||
Ерік Едуардович Валентинов-Міллер (нар. 24 квітня 1904, Катеринодар — пом. 1988, Грозний) — радянський художник театру; член Спілки художників СРСР з 1963 року. Заслужений діяч мистецтв Чечено-Інгуської АРСР з 1960 року, заслужений художник РРФСР з 1969 року.
Біографія
Народився 24 квітня 1904 року в місті Катеринодарі (нині Краснодар, Росія). Упродовж 1924—1927 років навчався у Вищих художньо-технічних майстернях у Москві, де його викладачем, серед інших, був Абрам Архипов.
У 1927—1931 роках оформлював вистави у драматичних театрах Свердловська і Челябінська; у 1931—1932 роках — у Астрахані; у 1932—1934 роках — в Саратові і Енгельсі; у 1935—1937 роках — у Ташкентському російському драматичному театрі.
У березні 1937 року був арештований. 24 грудня 1937 року засуджений за «антирадянську пропаганду та агітацію» до десяти років виправно-трудових таборів. Термін відбував на Колимі. З початку 1940-х брав участь в оформленні вистав у народному театрі селища Усть-Омчуга. З ув'язнення звільнений 3 лютого 1947 року і з цього часу до 1955 року працював художником-постановником Магаданського обласного музично-драматичного театру імені Максима Горького[1].
У 1955 році виїхав до європейської частини СРСР. Оселився у Грозному, де працював головним художником Театру російської драми імені Михайла Лермонтова. Помер у Грозному у 1988 році[1].
Творчість
Оформив вистави:
- Свердловський драматичний театр
- «Бронепоїзд 14-69» Всеволода Іванова;
- «Останні» Максима Горького;
- Челябінський драматичний театр
- «Учень диявола» Бернарда Шоу;
- «Прибуткове місце» Олександра Островського;
- «Красунчик чоловік» Олександра Островського;
- «Лихо з розуму» Олександра Грибоєдова;
- Ташкентський російський драматичний театр
- «Аристократи» Миколи Погодіна;
- «Борис Годунов» Олександра Пушкіна;
- Магаданський музико-драматичний театр
- «Російське питання» Костянтина Симонова (1947);
- «Пігмаліон» Бернарда Шоу (1949);
- «Кажан» Йоганна Штрауса (1952);
- «Таланти і шанувальники» Олександра Островського (1954);
- «Найзаповітніше» Василя Соловйова-Сєдого (1955);
- Грозненський драматичний театр
- «Пісня про чорноморців» Бориса Лавреньова (1956);
- «Вірити людині» Нурдіна Музаєва (1962);
- «Маскарад» Михайла Лермонтова (1963);
- «Гамлет» Вільяма Шекспіра (1964);
- «Мадридські води» Лопе де Вега (1965).
Виставка його робіт відбулася у Грозному у 1964 році.
Примітки
Література
- Валентинов-Миллер, Эрик Эдуардович // Художники народов СССР: Биобиблиографический словарь, том 2 (Бойченко—Геонджиан). Москва, «Искусство». 1972, сторінка 153 (рос.).
