Великодні пісні

Велико́дні пісні́  — умовна назва циклу прадавніх обрядових пісень весняного і частково зимового циклів, що із прийняттям християнства стали виконуватися в час святкування найбільшого християнського свята — Воскресіння Христового[1]. В цій групі пісенно-обрядових дійств — хороводи дівчат зі співом гаївок, веснянок, рогульок, величальних пісень, риндзівок, водіння тополі, приготування і дарування писанок та крашанок, ігри хлопців («Дзвіниця»,«Брама», «Король, король, чи буде війна?», «Коза», та ін.), а також виготовлення ними різних калатал, гойдалок, довбеньок, деркачів тощо, у тому числі різні форми поминання померлих. В великодньому пісенно-обрядовому дійстві — яскрава дифузія що відбулася між християнським календарно-обрядовим ритуалом та традиційним звичаєво-обрядовим ритуалом праукраїнців-язичників. Особливими видами великодніх пісень являються великодні гаївки і величальні пісні, що вирізняються радісним виконанням[2].

Див. також

Примітки

  1. Словник літературознавчих термінів. Архів оригіналу за 17 квітня 2017. Процитовано 16 квітня 2017.
  2. ІСТОРІЯ СВЯТКУВАННЯ ПАСХИ. Архів оригіналу за 26 квітня 2017. Процитовано 16 квітня 2017.

Посилання