Вершниця

село Вершниця
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Звягельський район
Тер. громада Брониківська сільська громада
Код КАТОТТГ UA18080050070069667 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка с. Вершниця 
Основні дані
Населення 129 (2001)
Площа 1,452 км²
Густота населення 88,84 осіб/км²
Поштовий індекс 11803[1]
Географічні дані
Географічні координати 50°38′35″ пн. ш. 27°41′51″ сх. д. / 50.64306° пн. ш. 27.69750° сх. д. / 50.64306; 27.69750
Середня висота
над рівнем моря 		220 м
Місцева влада
Адреса ради вул. Центральна, 22, с. Романівка, Звягельський р-н, Житомирська обл., 11774
Карта
Вершниця. Карта розташування: Україна
Вершниця
Вершниця
Вершниця. Карта розташування: Житомирська область
Вершниця
Вершниця
Мапа
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Вершниця.

Вершниця — село в Україні, у Брониківській сільській територіальній громаді Звягельського району Житомирської області. Кількість населення становить 129 осіб (2001).

Населення

У 1906 році у слободі налічувалося 336 мешканців, дворів — 18[2], у 1923 році — 362 особи, дворів — 78[3].

Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 146 осіб. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 129 осіб[4].

Історія

Наприкінці 19 століття — поселення Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. За Цинкаловським, було там 11 дворів, поселення належало до ново-звягельських маєтків, що, після повстання 1861—63 років, стали власністю Уварових та Мезницевих[5].

У 1906 році — слобода Романовецької волості (2-го стану) Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань до повітового центру, м. Новоград-Волинський, становила 13 верст, від волосного центру, с. Романівка — 3 версти. Найближче поштово-телеграфне відділення розміщувалося у Новограді-Волинському[2].

У 1923 році — сільце; включене до складу новоствореної Іванівської сільської ради, яка, 7 березня 1923 року, увійшла до складу новоутвореного Новоград-Волинського району Житомирської (згодом — Волинська) округи[6]. Розміщувалося за 13 верст від районного центру, м. Новоград-Волинський, та 0,25 версти — від центру сільської ради, сільця Іванівка[3].

Під час загострення сталінських репресій проти українського селянства в 30-ті роки 20-го століття органами НКВС безпідставно було заарештовано та позбавлено волі на різні терміни 18 мешканців слободи, з яких 9 чол. розстріляно[7].

1 червня 1935 року, в складі сільської ради, включене до Новоград-Волинської міської ради Київської області. У 1941 році значилося на обліку в Ужачинській сільській раді Новоград-Волинської міської ради Житомирської області. Станом на 1 жовтня 1941 року значилося як підсобне господарство Сергіївське. У довіднику адміністративного устрою Української РСР пропущене. Станом на 10 лютого 1952 року числиться як населений пункт, що підлягає зселенню. 4 червня 1958 року, в складі сільської ради, увійшло до відновленого Новоград-Волинського району. 5 березня 1959 року, в результаті об'єднання сільських рад, поселення підпорядковане Федорівській сільській раді Новоград-Волинського району. 27 червня 1969 року офіційно взяте на облік під сучасною назвою з віднесенням до категорії селищ[6]. Під цією ж назвою відоме й колишнє село Сергіївка[8]. 19 березня 1973 року, відповідно до рішення Житомирського ОВК № 116 «Про зміни в адміністративно-територіальному поділі Житомирського, Новоград-Волинського і Радомишльського районів», с-ще підпорядковане Новороманівській сільській раді Новоград-Волинського району[6]. 18 березня 2010 року, відповідно до рішення Житомирської обласної ради, віднесене до категорії сіл[9].

У 2017 році увійшло до складу новоствореної Брониківської сільської територіальної громади Новоград-Волинського (згодом — Звягельський) району Житомирської області[10].

Відомі люди

Примітки

  1. ↑ Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України. Архів оригіналу за 18 листопада 2019. Процитовано 28 травня 2020.
  2. ↑ а б Список населенных мест Волынской губернии (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир:Волинська губернська типографія, 1906. с. 136. Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 10 вересня 2023.
  3. ↑ а б Материалы по административно-территориальному делению Волынской губернии 1923 года (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир: Волинський губернський відділ управління. 1923. с. 140. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 10 вересня 2023.
  4. ↑ Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 11 вересня 2023.
  5. ↑ Цинкаловський О. Верхниця або Вершниця або Вершиця // Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984. — Т. 1 : А — К. — С. 172.
  6. ↑ а б в Упоряд. Р.Ю. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: «Волинь», 2007. с. 225, 509, 589. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 10 вересня 2023.
  7. ↑ «Реабілітовані історією» (Житомирська область).
  8. ↑ Сост. В.Ф. Дизендорф. Немцы России. Населенные пункты и места поселения (PDF). Wolgadeutsche (російська) . Москва:«ЭРН», 2006. с. 456. Архів оригіналу (PDF) за 23 січня 2022. Процитовано 20 вересня 2023.
  9. ↑ Перелік актів, за якими проведені зміни в адміністративно-територіальному устрої України. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 11 вересня 2023.
  10. ↑ Новороманівська сільська рада

Посилання