Вестмінстерський собор

Вестмінстерський собор
 Редагувати інформацію у Вікіданих
51°29′45″ пн. ш. 0°08′22″ зх. д. / 51.495825° пн. ш. 0.139475° зх. д. / 51.495825; -0.139475 Редагувати інформацію у Вікіданих
Тип спорудикатолицький соборd Редагувати інформацію у Вікіданих і недобудоваd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Розташування Велика Британія[2] Редагувати інформацію у Вікіданих, Вестмінстер Редагувати інформацію у Вікіданих
Лондон[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
АрхітекторJohn Francis Bentleyd Редагувати інформацію у Вікіданих
Початок будівництва1895[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Висота87 м Редагувати інформацію у Вікіданих
Стильнеовізантійська архітектура Редагувати інформацію у Вікіданих і неороманський стиль Редагувати інформацію у Вікіданих
Належністькатолицтво Редагувати інформацію у Вікіданих
ЄпархіяRoman Catholic Archdiocese of Westminsterd Редагувати інформацію у Вікіданих
Станреєстрова будівля I ступеняd Редагувати інформацію у Вікіданих
АдресаFrancis Street, WestminsterLondon, SW1 Редагувати інформацію у Вікіданих
Оригінальна назваангл. Westminster Cathedral Редагувати інформацію у Вікіданих
ПрисвяченняBlood of Christd Редагувати інформацію у Вікіданих
Вебсайтwestminstercathedral.org.uk Редагувати інформацію у Вікіданих
Вестмінстерський собор. Карта розташування: Велика Британія
Вестмінстерський собор
Вестмінстерський собор (Велика Британія)
CMNS: Вестмінстерський собор у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Вестмі́нстерський собо́р (англ. Westminster Cathedral) — головний католицький храм Англії та Уельсу. Розташований у центральному лондонському районі Вестмінстер.

Історія

Собор спочатку призначався для ченців бенедиктинського монастиря, але потім перейшов у володіння католицької архиєпархії Лондона. Вирізняється серед навколишньої забудови незвичайною архітектурою зі «смугастою» кладкою з цегли та мармуру та високою дзвіницею. Збудований у 1895—1903 роках. Таку незвичну споруду відносять до течії «візантійського відродження», що поширилася в період модерну. Для будівництва собору обрано не готичний, а неовізантійський стиль за зразком церков у Константинополі, Венеції та Равенні. Замовники та архітектор собору Джон Бентлі[ru] орієнтувалися на ранньохристиянську архітектуру Західної Римської імперії (столицею якої від 404 року була Равенна) та ортодоксальної церкви (так на той час називали західну церкву). На думку прихильників теорії «готичного відродження» саме ця архітектура, а не чужий християнству класицизм, набула поширення спочатку в Італії, а потім у Візантії. Однак вельми парадоксально, що характерно для періоду модерну, неовізантійський стиль на той час найчастіше іменували «неогрецьким»[4].

Собор є одним величезним нефом (без трансепта), але з капелами з обох боків і деамбулаторієм у вівтарній частині. Довжина нефа становить 104 м, ширина 48 м, висота 30 м[5]. Грандіозний портал храму зведено на зразок порталів церкви Сан-Марко у Венеції. У середохресті — величезне розп'яття, над вівтарем за католицькою традицією облаштовано ківорій на мармурових колонах. У крипті поховані архієпископи англійської католицької церкви. Всі стіни та склепіння передбачалося прикрасити мозаїками, але будівництво виявилося настільки дорогим, що мозаїки вдалося зробити тільки на тріумфальній арці і в нижній частині стін, склепіння залишилися необлицьованими. Творець храму Дж. Бентлі помер від серцевого нападу, не побачивши закінчення робіт. У 1914-1918 рр. скульптор Ерік Гілл створив 14 панелей Хресної дороги для оздоблення собору всередині.

Вестмінстерський собор, Хресна дорога XIII. Скульптор Ерік Гілл. 1914-1918 рр.

У крипті собору поховано О. К. Бенкендорфа[ru], останнього посла Російської імперії у Великій Британії.

У соборі встановлено орган фірми Henry Willis & Sons[ru].

Див. також

Примітки

  1. ↑ 10 Most Famous Unfinished Buildings — 2013.
  2. ↑ а б archINFORM — 1994.
  3. ↑ WESTMINSTER CATHEDRAL - List Entry Summary
  4. ↑ Власов В. Г.. Раннехристианское искусство, или палеокристиана // Власов В. Г. Новый энциклопедический словарь изобразительного искусства. В 10 т. — СПб.: Азбука-Классика. — Т. VIII, 2008. — С. 40
  5. ↑ The Cathedrals of Britain. Hampshire: Pitkin Guides, 1999. P. 71

Посилання