Висоцький Олексій Володимирович
Висоцький Олексій Володимирович | |
---|---|
Высоцкий Алексей Владимирович | |
Народився | 18 липня 1919 Київ |
Помер | 28 жовтня 1977 (58 років) Москва |
Поховання | Ваганьковське кладовище |
Громадянство | СРСР |
Місце проживання | Київ Київ Москва |
Діяльність | журналіст, письменник, військовослужбовець |
Alma mater | факультет журналістики МДУ |
Знання мов | російська і їдиш |
Учасник | німецько-радянська війна |
Партія | КПРС |
Батько | Володимир Шльомович Висоцький |
Мати | Дора Овсіївна Висоцька |
Родичі | Володимир Висоцький |
Брати, сестри | Висоцький Семен Володимировичd |
У шлюбі з | Олександра Іванівна |
Діти | Син — Олександр, донька — Ірена |
Нагороди | |
Олексі́й Володи́мирович Висо́цький (нар. 18 липня 1919, Київ — пом. 28 жовтня 1977, Москва) — радянський журналіст, письменник, режисер-документаліст. Дядько Володимира Висоцького.
Книги Олексія Висоцького
- Высоцкий А.В. И пусть наступит утро (о Герое Советского Союза, артиллеристе Н. В. Богданове). — М. : Воениздат, 1986. — 112 с. — 40 000 прим.[1]
- Высоцкий А.В. Весна в Берлине. — М. : Ризалт, 2010. — 296 с. (ілюстрації Лаврухіна).[2]
Примітки
- ↑ «Й нехай настане ранок». Вихідні дані[недоступне посилання](рос.)
- ↑ Обкладинка книги Олексія Висоцького «Весна в Берліні» [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
Це незавершена стаття про письменника. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |