Вуховертка звичайна

Вуховертка звичайна

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Підтип: Hexapoda
Клас: Комахи (Insecta)
Ряд: Вуховертки (Dermaptera)
Родина: Forficulidae
Рід: Forficula
Вид: Вуховертка звичайна
Біноміальна назва
Forficula auricularia
(Linnaeus, 1758)
Посилання
Вікісховище: Forficula auricularia
Віківиди: Forficula auricularia
EOL: 473785
ITIS: 186036
Fossilworks: 261522

Вуховертка звичайна або щипавка звичайна[1][2] або хохолаз[3] (Forficula auricularia) — вид вуховерток з родини Forficulidae.

Морфологія

Щипавка звичайна — невелика (1—1,5 см) комаха іржаво-бурого кольору з темно-жовтими ногами та надкриллями. Самець трохи довший (до 16 мм) за самицю.

Екологія

Самиця відкладає яйця в нору, яка закінчується камерою, наприкінці літа й залишається охороняти їх до весни. Личинки схожі на дорослих комах і деякий час перебувають під охороною самиці. Комахи ведуть нічний спосіб життя, переховуючись удень під корою мертвих дерев, пеньками, камінням. Живляться дрібними комахами, овочами, нектаром квіток, виїдають недозріле насіння тощо.

♂

Розмноження та розвиток

Як і всі представники цього ряду, звичайна щипавка розвивається з неповним перетворенням. Парування відбувається в кінці літа — на початку осені, причому триває воно протягом кількох годин. Через кілька днів, самка відкладає яйця в одній загальній купці, у спеціально приготованому гнізді. Те являє собою виритий в землі хід завдовжки від 5 до 8 см, рідше — до 15 см. Зазвичай гніздовий хід робиться у вигляді прямої трубки, але іноді він має бокове відгалуження. У цій нірці самка залишається зимувати разом з яйцями і після перезимівлі робить ще повторну яйцекладку. Самці ж зазвичай погано переносять зиму і навесні деколи можна знайти їхні трупи, що лежать біля живих самок.

Зазвичай розвиток яєць триває від 5 до 6 тижнів. Самка продовжує протягом деякого часу після вилуплення з яєць личинок залишатися разом зі своїм потомством, охороняючи його. Личинки першого віку схожі на дорослих, відрізняючись від них розмірами, зменшеним числом члеників вусиків (8 замість 13-14) та низкою інших ознак. Після смерті матері личинки ведуть вже самостійне життя.

Поширення

З Євразії завезена на інші континенти. В Австралії стала небезпечним шкідником овочевих і квіткових рослин.

Див. також

Джерела

  • Василь Козак Комахи України. — Підручники і посібники, 2010.

Примітки

  1. ↑ Лісовий М.М., Овчинка В.В., Чайка В.М. Оцінка стану та екологічний аналіз біорізноманіття комах життєвої форми геобіонти в агроландшафтах Лісостепу України // Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. — 2009. — Вип. 51. — № 3. — С. 61–75.
  2. ↑ Дрозда В.Ф., Кочерга М.О. Закономірності функціонування та контроль чисельності комплексу членистоногих (Anthropodas) у насадженнях чорної смородини (Ribes nigrum L.) за технологіями органічного землеробства // Садівництво. — 2012. — Вип. 65. — С. 143–151.
  3. ↑ Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко: в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 4, ст. 412. Архів оригіналу за 4 вересня 2014. Процитовано 29 серпня 2014.


Ентомологія Це незавершена стаття з ентомології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.