Вільям Пенн

Вільям Пенн
англ. William Penn
Народився14 (24) жовтня 1644[1][2][…] або 14 жовтня 1644(1644-10-14)[4]
Лондон, Королівство Англія[5]
Помер30 липня (10 серпня) 1718[1][2][…] (73 роки) або 30 липня 1718(1718-07-30)[4] (73 роки)
Ruscombed, Вокінгем, Беркшир, Англія, Королівство Велика Британія[6]
·інсульт
ПохованняJordansd[6]
Країна Королівство Англія
Діяльністьфілософ, бізнесмен, богослов, політик, письменник, Colonial proprietor
Alma materКрайст Черч (1661)[6] і Chigwell Schoold[6]
Знання мованглійська[1]
ЧленствоЛондонське королівське товариство[7]
Конфесіяквакерство
БатькоWilliam Pennd[8]
МатиMargaret Jasperd[9][8]
РодичіAbraham op den Graeffd, Derick op den Graeffd і Herman Isacks op den Graeffd
У шлюбі зGulielma Springett Pennd[8][6] і Hannah Callowhill Pennd[8][6]
ДітиRichard Pennd[8], John Pennd[8], Thomas Pennd[8], William Pennd[8], Margaretta Pennd[9][8] і Letitia Pennd
Нагороди

Вільям Пенн (англ. William Penn, 14 жовтня 1644, Лондон — 30 липня 1718, Беркшир) — ключова фігура в ранній історії англійських колоній в Америці, Пенн шанується в США як один з батьків-засновників держави і її першої столиці — Філадельфії («міста братської любові»). Бувши квакером-пацифістом і проповідником віротерпимості, він заснував як «притулок для вільнодумних європейців» колонію, яку назвали — Пенсільванія (Лісова країна Пенна (лат.)). Був одним з перших захисників демократії та свободи віросповідання. Особливо відзначають його участь в складанні мирного договору з корінними жителями Америки — плем'ям ленапів, що історично заселяли територію Пенсільванії.

Життєпис

Походив зі шляхетського роду. Син Вільяма Пенна-старшого, адмірала англійського флоту. Навчався в Оксфордському університеті. На ньому вплинув квакерський проповідник Томас Лоу. 1662 року Пенна було виключено з університету за пуританські погляди. Згодом декілька разів потрапляв під арешт, перебував у Тауері. Наприкінці 1670 року перебирається до Лондону. Невдовзі увійшов до почту герцога Якова Йоркського, з яким Вільяма Пенна поєднували єдині погляди на встановлення сильної центральної королівської влади, припинення переслідування за релігійні погляди. У 1679—1681 роках, під час політичної «виключної» кризи, пов'язаною з проблемою спадкування трону Яковом Йоркським, що був католиком, виступив на боці останнього.

Згодом звернувся до колоніальних проєктів. У 1681 році король Карл II передав частину своїх американських земель Вільяму Пенну, таким чином було сплачено борг короля батькові Пенна. До складу земель, отриманих Пенном, входили сучасна Пенсільванія і Делавер. Пенн прибув до Америки в 1682 році і розмістився в Нью-Каслі.[10] Тоді ж відбулися перші загальні збори колоністів, які визнали нового власника. В цьому ж році Пенн вирушив вгору по річці Делавер і в 1683 році заснував Філадельфію. Однак не все було гладко. Правління квакера було небажаним для голландських, шведських і англійських поселенців, які займали землі нинішнього штату Делавер. Майже відразу ж почалася боротьба за незалежність цих територій, і в 1704 році вони досягли своєї мети, коли «три нижніх графства» Пенсільванії утворили нову напівавтономну колонію — Нижній Делавер зі столицею в Нью-Каслі.

З найперших років перебування в Америці Пенн виступав за об'єднання англійських колоній. Демократичні принципи, які він виклав у конституції Пенсільванії (Pennsylvania Frame of Government) послужили основою для конституції Сполучених Штатів. Бувши пацифістом, Пенн серйозно ставився до проблеми мирного врегулювання конфліктів. Він розробив перспективний проєкт для Сполучених Штатів Європи, в якому запропонував створення Європейської Асамблеї з депутатів, які могли б обговорювати та виносити рішення по різним суперечкам не вдаючись до насильства. Це дає право вважати його першим мислителем, який запропонував створення Європейського парламенту.[11]

Під час панування короля Якова II Стюарта захищав королівські прерогативи у суперечки з парламентарями. Деякий час листувався з римською курією, виступаючи за рівні права католиків та протестантів.

Творчість

Людина твердих релігійних переконань, Пенн написав безліч творів, у яких він закликав вірян приєднатися до духу першохристиянства. Його книга «Без хреста немає корони» (1669), яку він написав, перебуваючи в тюрмі, стала класикою християнської літератури.[12]

Примітки

  1. ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б в Tolles F. B. Encyclopædia Britannica
  3. ↑ а б в SNAC — 2010.
  4. ↑ а б в Olomouc City Library regional database
  5. ↑ Пенн Уильям // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  6. ↑ а б в г д е Oxford Dictionary of National Biography / C. Matthew — Oxford: OUP, 2004.
  7. ↑ JSTOR — 1995.
  8. ↑ а б в г д е ж и к Kindred Britain
  9. ↑ а б Lundy D. R. The Peerage
  10. ↑ New Castle History. New Castle Crier. Архів оригіналу за 14 July 2011.
  11. ↑ See An Essay Towards the Present and Future Peace of Europe (1693). Penn is often remembered as the first to envisage a European Parliament. See Daniele Archibugi, William Penn, the Englishman who invented the European Parliament [Архівовано 31 серпня 2017 у Wayback Machine.] openDemocracy, 28 May 2014.
  12. ↑ Thomas Nelson (2009). «NKJV American Patriot's Bible.» Thomas Nelson Inc. p. 1358.