Вінченцо Нібалі
| Вінченцо Нібалі | |
|---|---|
італ. Vincenzo Nibali  | |
 | |
| Прізвисько | The Shark, Le Requin (français) і Rekin z Mesyny |
| Народився | 14 листопада 1984[1][2] (40 років) Мессіна, Сицилія, Італія |
| Країна |  Італія |
| Діяльність | велогонщик |
| Знання мов | італійська |
| Брати, сестри | Antonio Nibalid |
| Вага | 65 кг |
| Зріст | 181 см |
| Нагороди |   |
| Сайт | vincenzonibali.it |
Вінченцо Нібалі (італ. Vincenzo Nibali; нар. 14 листопада 1984, Мессіна) — італійський професійний шосейний велогонщик, виступав з 2020 року за американську команду Світового туру «Trek-Segafredo». Переможець усіх Гранд Турів. Чемпіон Італії. З вересня 2021 гонщик «Астани».
Спортивна біографія
До «Астани» Нібалі 6 років виступав за команду Liquigas[ru]. У її складі став переможцем гонок Вуельта Іспанії 2010 та Тіррено - Адріатико 2012[ru].
У 2013 році в лавах «Астани» за один сезон зміг виграти гонку Джіро д'Італія та повторно «Тіррено — Адріатико[ru]». А також, довго лідируючи, посів друге місце на «Вуельті» у генеральному заліку.
У 2014 році виграв Тур де Франс і став шостим велогонщиком в історії, який виграв усі три Гранд-тури, після Жака Анкетиля (1963), Феліче Джимонді[ru] (1968), Едді Меркса (1973), Бернара Іно (1980) та Альберто Контадора).
У 2015 році зайняв четверте місце на Тур де Франс, але був знятий з Вуельти Іспанії після другого етапу за те, що скористався допомогою техніки своєї команди, щоб наздогнати пелотон після завалу. Проте реабілітувався, вигравши в Італії останню гонку року — «монументальний» «Тур Ломбардії[ru]» трасою Бергамо — Комо.
2016 року у відчайдушній боротьбі на останніх етапах вдруге виграв домашні перегони Джіро д'Італія. Але потім пішла смуга невдач: після двох падінь— лише 30 місце на Тур де Франс 2016 та нове падіння на спуску на Олімпіаді в Ріо-де-Жанейро, коли він йшов у лідерах групових шосейних перегонів.
У серпні 2016 року Нібалі підписав контракт із щойно створеною під нього командою Bahrain Victorious[ru], капітаном якої виступатиме з сезону 2017 року.
Сезон 2017 року у новій команді видався для Нібалі досить вдалим. У дебютному італійському Гранд-турі Джіро д'Італія 2017 у травні 2017 року капітан команди Вінченцо Нібалі виграв 16-й тур і в підсумку посів почесне 3 місце на подіумі, а команда піднесла сюрприз, зайнявши високе 4 місце загалом.
У серпні/вересні на Вуельта Іспанії 2017 року Нібалі виграв 3-й етап і посів друге місце на подіумі в особистому заліку за непереможним останніми роками Крісом Фрумом. І нарешті у жовтні Вінченцо з одиночного відриву вдруге виграв одноденку Тур Ломбардії[ru].
У вересні 2021 року повернувся до команди «Астана».
12 травня 2022 року Вінченцо Нібалі велогонщик команди Astana Qazaqstan вирішив завершити кар'єру наприкінці цього сезону.
Статистика виступів
Багатоденки
| Гранд-Тури | |||||||||||||||
| Гранд-Тур | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 | 2015 | 2016 | 2017 | 2018 | 2019 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Джіро д'Італія | — | — | 19 | 11 | — | 3 | 2 | — | 1 | — | — | 1 | 3 | — | 2 |
| Тур де Франс | — | — | — | 20 | 6 | — | — | 3 | — | 1 | 4 | 30 | — | Сход | 39 |
| Вуельта Іспанії | — | — | — | — | — | 1 | 7 | — | 2 | — | ДСК | — | 2 | 59 | — |
| Багатоденки Світового туру | |||||||||||||||
| Гонка | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 | 2015 | 2016 | 2017 | 2018 | 2019 |
| Париж — Ніцца | — | 66 | — | — | — | — | — | — | — | 21 | — | — | — | — | — |
| Тіррено — Адріатико[ru] | — | — | 17 | — | 10 | 8 | 5 | 1 | 1 | — | 16 | 6 | 26 | 11 | 15 |
| Вуельта Каталонії | 56 | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — |
| Тур Країни Басків | 92 | — | — | — | 9 | — | — | — | — | — | — | — | — | НФ | — |
| Тур Романдії[ru] | — | — | — | — | — | — | — | — | — | 5 | 10 | — | — | — | — |
| Критеріум Дофіні | — | НФ | — | — | — | — | — | 28 | — | 7 | 12 | — | — | — | — |
| Тур Швейцарії | НФ | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — |
Однодневки
| Монументальні | |||||||||||||||
| Гонка | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 | 2015 | 2016 | 2017 | 2018 | 2019 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Мілан — Санремо | — | 69 | — | — | 49 | 28 | 8 | 3 | НФ | 44 | 45 | 33 | — | 1 | 8 |
| Тур Фландрії | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | 24 | — |
| Париж — Рубе | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — |
| Льеж — Бастонь — Льеж | 112 | ДСК | 71 | 10 | 39 | 27 | 8 | 2 | 23 | 30 | 13 | 51 | — | 32 | 8 |
| Джиро ди Ломбардия | 79 | НФ | 34 | 37 | — | 5 | 40 | 26 | НФ | — | 1 | — | 1 | 2 | 55 |
Особисте життя
13 жовтня 2012 року Вінченцо Нібалі одружився зі своєю давньою подругою Ракель. 28 лютого 2014 року у них народилася дочка Емма.
Примітки
| Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво | |
|---|---|
| Спорт | |
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль |
