Віто Антуофермо

Віто Антуофермо
зображення
Загальна інформація
ПрізвиськоBoom Boom
ГромадянствоІталія Італія→США США
Народження9 лютого 1953(1953-02-09) (71 рік)
Пало-дель-Колле, Апулія
ПроживанняСША
Alma materІнститут театру і кіно Лі Страсберґаd Редагувати інформацію у Вікіданих
Вагова категоріяперша середня
середня
Стійкаортодокс
Зріст173 см
Професіональна кар'єра
Перший бій30 листопада 1971
Останній бій20 жовтня 1985
Боїв59
Перемог50
Перемог нокаутом21
Поразок7
Нічиїх2

Віто Антуофермо (італ. Vito Antuofermo, італійська вимова: [ˈviːto antwoˈfermo]; 9 лютого 1953) — італійсько-американський актор і професійний боксер, чемпіон світу за версіями WBC (1979—1980) та WBA (1979—1980) в середній вазі[1], чемпіон Європи за версією EBU (1976) в першій середній вазі.

Біографія

Антуофермо народився в Італії, в містечку Пало-дель-Колле, близько 15 км вглиб країни від міста Барі. Його родина переїхала до Сполучених Штатів, коли йому було 17 років. Антуофермо навчився битися та виживати у складних районах Нью-Йорка. Тоді він вирішив, що хоче стати професійним боксером. Тренувався в Police Athletic Leagues Sweeney Center у Брукліні.

Жив у Говард Біч, Квінз[2].

Аматорська кар'єра

1970 року Антуофермо виграв чемпіонат Нью-Йорка «Золоті рукавички» в категорії до 67 кг, перемігши у фіналі Томаса Честната. 1971 року у фіналі цього ж турніру зазнав поразки від майбутнього чемпіона в напівважкій вазі Едді Грегорі.

Професійна кар'єра

Антуофермо мав схильність легко порізатися, особливо навколо брів. У перервах між раундами в своїх боях Віто приділяв стільки ж уваги (якщо не більше) тому, що він заправляв порізи на своєму обличчі, скільки й порадам та інструкціям, що йому давали.

16 січня 1976 року в бою проти Екхарда Дагге (Німеччина) завоював титул чемпіона Європи за версією EBU в першій середній вазі. 1 жовтня 1976 року втратив титул, програвши Морісу Гоупу (Велика Британія).

У 1979 році Антуофермо став чемпіоном світу в середній вазі, перемігши чинного чемпіона аргентинця Уго Корро рішенням суддів у 15 раундах у Монте-Карло. Бали всіх трьох суддів були дуже близькими, кожна з яких показувала невелику перевагу в один пункт: 143–142 і 146–145 на користь Антуофермо та 146–145 на користь Корро.

На ранок після виграшу титулу Антуофермо та його команда їхали з Монте-Карло на невелику відпустку до Італії, коли побачили, як автомобіль злетів з мосту, під яким вони проїжджали. Машина приземлилася прямо перед ним, але, на щастя, ніхто з пасажирів автомобіля Антуофермо не постраждав. Він був настільки вражений, що продовжував їхати і так і не дізнався, що сталося з пасажирами цієї машини. Приблизно через 20 хвилин він прийшов до тями.

30 листопада 1979 року Антуофермо захистив свій титул в бою проти Марвіна Гаглера в Лас-Вегасі, штат Невада, і результатом цього бою, що складався з 15 раундів, стала суперечлива нічия. Суддя Дуейн Форд оцінив бій на користь Гаглера, 145–141. Суддя Делбі Ширлі віддав перевагу Антуофермо, 144–142. Суддя Гел Міллер нарахував нічию у 143–143. Загальне рішення дозволило Антуофермо зберегти титул. Під час свого наступного захисту проти британця Алана Мінтера, також у Лас-Вегасі, він програв титул розділеним рішенням суддів у 15 раундах. Поєдинок показав шалену різницю в оцінках: венесуельський суддя оцінив бій за Антуофермо, тоді як британський суддя віддав 13 із 15 раундів на користь Мінтера. Вони мали реванш у Лондоні 28 червня 1980 року. Мінтер зберіг титул технічним нокаутом у восьмому раунді.

13 червня 1981 року Антуофермо вийшов на другий бій проти Марвіна Гаглера, який відібрав звання чемпіона у Алана Мінтера, і програв технічним нокаутом через порізи в четвертому раунді.

Життя після боксу

Після виходу на пенсію Антуофермо почав займатися акторською кар'єрою. У 1990 році він отримав невелику роль у фільмі «Хрещений батько, частина III» як головний охоронець гангстера Джої Заси. Відтоді він зіграв кілька невеликих ролей у фільмах і телевізійних шоу, включно з визнаним критиками телешоу «Клан Сопрано» як бандит. Він також брав участь в багатьох театральних виставах.

Антуофермо також знімався в телевізійній рекламі дезодоранту Old Spice від Procter & Gamble[3].

Фільмографія

  • 1990: Славні хлопці – боксер-професіонал
  • 1990: Хрещений батько, частина III – Ентоні «Мураха» Скільяро
  • 1991: Невдаха – Бездомний
  • 1993: Нью-Йорк під прикриттям – Джиммі
  • 1996: Мишка – тренер
  • 1998: Пекельна кухня – Головоріз Бойла
  • 1999: Бомба – Піппо Мессіна
  • 2000: Хлопці за партою

Примітки

  1. ↑ The Lineal Middleweight Champions. The Cyber Boxing Zone Encyclopedia.
  2. ↑ Katz, Michael (13 вересня 1984). Antuofermo, a 'Born Fighter,' Returns. The New York Times. Процитовано 8 лютого 2019. To be specific, he is an Italian-born fighter, who now lives in Howard Beach, Queens
  3. ↑ Boxing - 12 Rnd NABF Lightweight Title - Hector Camacho VS Roque Montoya imasportsphile com. YouTube. 23 травня 2017.

Посилання