Гайнц Кесслер

Гайнц Кесслер
нім. Heinz Keßler
Гайнц Кесслер
Гайнц Кесслер
Кесслер у 1988 році
Нині на посаді
Народився(1920-01-26)26 січня 1920
Лаубан, Провінція Нижня Сілезія, Вільна держава Пруссія, Веймарська республіка (now Любань (Нижньосілезьке воєводство), Польша)
Помер2 травня 2017(2017-05-02) (у віці 97 років)
Берлін, Німеччина
ПохованийFriedhof Baumschulenwegd Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий якполітик, військовослужбовець, боєць опору Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаНімеччина, НДР і Німецький Райх Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materВійськова академія Генерального штабу Збройних сил СРСР ім. К. Є. Ворошиловаd (1956) Редагувати інформацію у Вікіданих
Політична партіяКомуністична партія Німеччини
(2009–2017)
Нагороди
Герой Праці Орден «За заслуги перед Вітчизною» Banner of Labor Scharnhorst Order орден Жовтневої Революції орден Вітчизняної війни орден Вітчизняної війни I ступеня орден Червоної Зірки медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941 —1945 рр.» медаль «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941 —1945 рр.» медаль «За зміцнення бойової співдружності» медаль «50 років Збройних Сил СРСР» ювілейна медаль «60 років Збройних Сил СРСР» Орден «За заслуги перед Польщею»

Медаль «За заслуги перед національною народною армією НДР»d

 Order of the Red Banner Орден Карла Маркса

Fritz Heckert Medald

 Бойовий орден «За заслуги перед народом і Вітчизною» Medal "Brotherhood in Arms"

Medal Brotherhood in Armsd

 Медіафайли у Вікісховищі

Гайнц Кесслер (26 січня 1920 — 2 травня 2017) — німецький комуністичний політик і військовий.

Його кар'єра в армії почалася, коли він був призваний до вермахту, збройних сил нацистської Німеччини, під час Другої світової війни. Через свої комуністичні переконання він дезертирував з Вермахту і воював за Радянський Союз на Східному фронті. Після повернення до Східної Німеччини він вступив на службу в Національну народну армію (Nationale Volksarmee) після її створення в 1956 році. Пізніше він був міністром оборони НДР у званні генерала армії, членом Політбюро Центрального комітету. Соціалістичної єдиної партії Німеччини (СЄПН), депутат Народної палати (парламенту) НДР.

Засуджений за участь у вбивстві перебіжчиків уздовж Берлінської стіни, після возз’єднання Німеччини він був засуджений до семи з половиною років ув’язнення та відбував покарання у в’язниці Гакенфельде. Він був звільнений з в'язниці в 1998 році, відсидівши лише два роки.

Біографія

Раннє життя

Кесслер народився в комуністичній родині в Лаубані, Нижня Сілезія, і виріс у Хемніці[1]. У віці 6 років він приєднався до «Червоних піонерів», молодіжної організації Комуністичної партії Німеччини (KPD), а в 10 років — до Союзу «Юний Спартак».[2] Пізніше вчився на моторного механіка.

Військова кар'єра

Призваний до вермахту в 1940 році, він дезертирував і втік до радянської Червоної армії через три тижні після вторгнення Німеччини в СРСР і воював за Радянський Союз до кінця війни.[1] Після його дезертирства він був заочно засуджений до смертної кари військовим трибуналом, а його мати була заарештована та ув'язнена в концентраційному таборі Равенсбрюк.[2][3] Він не побачить її знову до червня 1945 року, невдовзі після закінчення війни, під час зустрічі, яку він вважав «одним із найбільш насичених подіями та прекрасних днів» у своєму житті.[3]

Після повернення до Німеччини в 1945 році Кесслер приєднався до КПГ в радянській окупаційній зоні, яка об'єдналася з Соціал-демократичною партією (СДПН) в радянській зоні в 1946 році, щоб сформувати СЄПН. Також у 1946 році Кесслер став членом ЦК СЄПН.

У 1956 році він був призначений начальником ВПС і протиповітряної оборони (Luftstreitkräfte/Luftverteidigung) NVA, а в 1957 році – заступником міністра оборони. У 1967 році він став начальником Головного штабу NVA (Hauptstab – Генеральний штаб). звання генерал-полковника (генерал-оберст). Одночасно він також став членом Військової ради Об’єднаного верховного командування країн Варшавського договору.

3 грудня 1985 року Кесслер був підвищений з начальника Головного політичного управління (Chef der Politischen Hauptverwaltung) NVA до міністра оборони (у званні генерала армії) після того, як його попередник, генерал армії Хайнц Хоффманн, помер від серцевого нападу.[4]

Засудження та позбавлення волі

У 1991 році, після об'єднання Німеччини, Кесслера заарештували після того, як поліція отримала інформацію про те, що Кесслер намагатиметься втекти з країни під виглядом радянського офіцера.[5] Німецька поліція заблокувала аеродром Шперенберга, щоб запобігти втечі Кесслера, але пізніше заарештувала його в Берліні після того, як він змінив замок у його будинку та повідомив, що він може отримати свої ключі в місцевій поліцейській дільниці.[6]

Його судили в німецькому суді за підбурювання до умисного вбивства, за його роль у смерті людей, які намагалися втекти з НДР між 1971 і 1989 роками. 16 вересня 1993 року Кесслера визнали винним у ненавмисному вбивстві та засудили до семи і півтора роки в'язниці.[1]

Кесслер подав апеляцію до Європейського суду з прав людини, стверджуючи, що його дії відповідали законодавству НДР і спрямовані на збереження існування НДР. Однак його апеляцію було відхилено переважно на тій підставі, що політика НДР порушувала міжнародні права людини.[7]

Кесслер відбував покарання у в'язниці Берлін-Гакенфельде з листопада 1996 по жовтень 1998 року і був звільнений достроково.[8]

Кесслер був виключений з Партії демократичного соціалізму (SED) у 1990 році. У 2009 році він приєднався до Комуністичної партії Німеччини (DKP). Він був невдалим кандидатом від DKP на виборах до землі Берлін у 2011 році.[1] Кесслер помер 2 травня 2017 року у віці 97 років.[9][10]

Примітки

  1. ↑ а б в г Smale, Alison (New York Times). Heinz Kessler, Who Led East Germany's Military, Dies at 97.
  2. ↑ а б Hall, Allan (9 листопада 2009). Berlin Wall anniversary: former Stasi man 'sickened' by collapse of communism. Daily Telegraph.
  3. ↑ а б Kellerhoff, Sven Felix (4 травня 2017). Heinz Keßler †: Dieser General war die personifizierte DDR. Die Welt (нім.). Процитовано 14 вересня 2020.
  4. ↑ Flow, V.B.. "A New Defense Minister for the GDR." December 23, 1985.http://files.osa.ceu.hu/holdings/300/8/3/text/27-2-197.shtml (accessed September 8, 2007).
  5. ↑ Maume, Chris (7 травня 2017). Heinz Kessler, obituary: East Germany's last defence minister. Архів оригіналу за 9 травня 2022.
  6. ↑ Tagliabue, John (22 травня 1991). 4 Ex-Officials of East Germany Arrested. New York Times.
  7. ↑ Registry of the European Court of Human Rights. JUDGMENTS IN THE CASES OF STRELETZ, KESSLER AND KRENZ v. GERMANY AND K.-H. W. v. GERMANY. Strasbourg: Registry of the European Court of Human Rights, 22 March 2001.
  8. ↑ biography Friedrich Ebert Stiftung (German)
  9. ↑ Former East German Defense Minister Heinz Kessler dies at 97 | Star Tribune. Star Tribune. Архів оригіналу за 4 травня 2017. Процитовано 4 травня 2017.
  10. ↑ Eiserne Ideale bis zum Schluss: DDR-Verteidigungsminister Heinz Keßler ist tot - Nordkurier.de [Iron Ideals to the End: GDR Defense Minister Heinz Keßler is Dead] (нім.). 4 травня 2017.