Ганнес Колехмайнен
Ганнес Колехмайнен Juho Pietari "Hannes" Kolehmainen | |||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
![]() | |||||||||||||||||||||||||||||
Загальна інформація | |||||||||||||||||||||||||||||
Прізвиська | Посміхаючийся Ганнес | ||||||||||||||||||||||||||||
Національність | Фін | ||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | ![]() ![]() ![]() | ||||||||||||||||||||||||||||
Народження | 9 грудня 1889 Куопіо, Фінляндія | ||||||||||||||||||||||||||||
Смерть | 11 січня 1966 Гельсінкі | ||||||||||||||||||||||||||||
Поховання | Цвинтар Кулосаарі ![]() | ||||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 168 см | ||||||||||||||||||||||||||||
Вага | 57-58 кг | ||||||||||||||||||||||||||||
Спорт | |||||||||||||||||||||||||||||
Країна | ![]() | ||||||||||||||||||||||||||||
Вид спорту | Легка атлетика | ||||||||||||||||||||||||||||
Дисципліна | Стаєрський біг, Марафонський біг | ||||||||||||||||||||||||||||
Участь і здобутки | |||||||||||||||||||||||||||||
Світові змагання | 6 світових рекордів | ||||||||||||||||||||||||||||
Олімпійські ігри | 4-разовий чемпіон | ||||||||||||||||||||||||||||
Нагороди
| |||||||||||||||||||||||||||||
![]() ![]() |
Га́ннес Ко́лехмайнен (фін. Juho Pietari "Hannes" Kolehmainen; 9 грудня 1889, Куопіо — 11 січня 1966, Гельсінкі) — фінський легкоатлет, 3-разовий чемпіон V Олімпіади в Стокгольмі (Швеція) 1912 р., чемпіон VII Олімпіади в Антверпені (Бельгія) 1920 р.[2].
Спортивна біографія
Колехмайнен починав свою спортивну кар'єру з лиж, якими займалися три його брати. За прикладом свого старшого брата почав займатися легкою атлетикою.
Спочатку Ганнес Колехмайнен спробував свої сили в марафонському бігу. Коли йому було 18 років, він вперше взяв участь у великих змаганнях у Виборзі. До фінішу марафонського забігу Ганнес прийшов третім, відставши від старшого брата.
Трохи пізніше, на інших змаганнях в Гельсінкі, Ганнес закінчив марафонську дистанцію вже другим, знову-таки пропустивши вперед іншого свого брата. У 20 років він брав участь у великих змаганнях в Петербурзі, але тепер уже на інших дистанціях. Тут Ганнес став переможцем у забігах на 1500 і 5000 метрів, завоювавши золоті медалі. З тих пір він вважався одним з найкращих стаєрів Європи.
Старший брат Ханнеса Тату Колехмайнен[fi] (1885–1967) також був бігуном і разом з братом брав участь в Олімпійських іграх 1912 і 1920 років, але не домігся особливих успіхів.[2]
Олімпійські ігри 1912
На V Олімпійських іграх 1912 року в Стокгольмі у фінальному забігу на 5000 метрів фаворитом вважався француз Жан Буен, який за добу до цього у попередньому забігу перевищив світовий рекорд. Та у фінальному забігу в драматичній боротьбі на останніх 20 метрах Колемайненену вдалося випередити француза на 0,1 секунди, поліпшивши при цьому світовий рекорд відразу на 30 секунд. Час переможця склав 14 хвилин 36,6 секунди.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/99/J_O_Stockholm_1912_Bouin_et_Koleheimen.jpg/250px-J_O_Stockholm_1912_Bouin_et_Koleheimen.jpg)
В Стокгольмі фінський легкоатлет завоював ще дві золоті олімпійські медалі і одну срібну. Він виграв забіг на 10 000 метрів, встановивши олімпійський рекорд, і був першим у кросі на 12 000 метрів. У кросі, окрім золотої медалі за перемогу в особистій першості, він отримав і срібну медаль у командному заліку.
1912–1920
У тому ж 1912 році Колехмайнен встановив новий світовий рекорд у забігу на 3000 метрів. Наступного року — світовий рекорд у забігу на 20 кілометрів.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/35/Hannes_Kolehmainen.jpg/200px-Hannes_Kolehmainen.jpg)
Перша світова війна перервала серію перемог фінського спортсмена, а його французький суперник Жан Буен загинув у 1914 році. Колехмайнен переїхав до Сполучених Штатів Америки, де працював і підтримував спортивну форму. Після війни стаєр повернувся на батьківщину, до Фінляндії.
Олімпійські ігри 1920
Коли розпочалися VII Олімпійські Ігри в Антверпені, Колехмайнену вже виповнився 31 рік. Та все одно він завоював ще одну золоту олімпійську медаль, вже четверту за рахунком, перемігши у марафонському забігу. На стаєрських дистанціях у цей час вже зійшла зірка іншого великого фінського бігуна — Пааво Нурмі, для якого Колехмайнен, за власним зізнанням Нурмі, завжди був прикладом.
1920–1924
Після Олімпійських ігор в тому ж 1920 році він встановив світовий рекорд в бігу на 25 кілометрів, а два роки по тому поліпшив його майже на хвилину. Ще один світовий рекорд в 1922 році Колехмайнен встановив в бігу на 30 кілометрів.
Олімпійські ігри 1924
У 1924 році Колехмайнен приїхав і на ігри VIII Олімпіади, які проходили в Парижі, щоб взяти участь в марафонському забігу. Але тут йому не пощастило: він пошкодив ногу і зійшов з дистанції. Олімпійським чемпіоном у марафоні став тоді його вихованець Альбін Стенроос.[2]
Досягнення
Олімпійські ігри
Ханнес Колехмайнен завоював п'ять олімпійських медалей з легкої атлетики — чотири золотих і одну срібну.
Рекорди
Ханнес Колехмайнену належали такі світові рекорди[2]:
- 3 000 м — 8.48,5 (1911)
- 3 000 м — 8.36,8 (1912)
- 5 000 м — 14.36,6 (1912)
- 25 000 м — 1:26.29,6 (1920)
- 25 000 м — 1:25.20,0 (1922)
- 30 000 м — 1:47.13,4 (1922)
- Марафонський біг — 2:32.35,8 (1920)
Після 1924
Коли Ханнес Колехмайнен закінчував спортивну кар'єру, він знайшов гідного наступника в особі Пааво Нурмі. Разом з ним він запалював олімпійський вогонь на Літніх Олімпійських іграх 1952 року в Гельсінкі.[2]
Завершивши виступи, Колехмайнен присвятив себе тренерській роботі.
Визнання
У 1947 Ганнес Колехмайнен отримав Почесний знак фінської культури і спорту.
В пам'ять його перемог в Куопіо, рідному місті великого стайєра, поставили бронзовий пам'ятник чотириразовому олімпійському чемпіонові та назвали на його честь вулицю.
Джерела
- 100 великих олімпійських чемпіонів [Архівовано 25 березня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
- Ганнес Колехмайнен на сайті Легка атлетика на Олімпійських іграх 1896–2008 [Архівовано 9 серпня 2011 у Wayback Machine.](рос.)
Посилання
- http://www.olympic.org/hannes-kolehmainen [Архівовано 28 квітня 2011 у Wayback Machine.]