Гектор

Гектор
дав.-гр. Έκτορας
Помер
Троя
КраїнаТроя
УчасникТроянська війна
БатькоПріам[1][2][…]
МатиГекаба[1][4][…]
Брати, сестриПаріс, Кассандра, Поліксена і Деїфоб
У шлюбі зАндромаха[1]
ДітиАстіанакт[3][5], Oxyniusd, Laodamasd і Amphineusd
Нагороди

heroic honorsd

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Гектор.
Частина серії статей на тему:
Давньогрецька міфологія
Кадм бореться з драконом, амфора, Лувр, Париж
Божества
Герої
Істоти
Інше
Категорія Категорія • Портал • Портал

Ге́ктор (грец. Hektor) — герой, старший син Пріама й Гекаби, чоловік Андромахи, батько Астіанакта (Скамандрія); за іншими версіями міфа — Лаодама та Амфіноя. За «Іліадою» — найхоробріший воїн у троянському війську; вбив Протесілая, вступив у бій з Аяксом Теламонідом і Діомедом; загинув від руки Ахіллеса. Під час двобою з Ахіллесом на Зевсових терезах були зважені долі обох героїв, і виявилося, що має загинути Гектор. Героєві віддавали шану в Іліоні; у Фівах, куди був перенесений прах Гектора, показували його могилу.

Рубенс. Ахілл вбиває Гектора.

Життя й подвиги Гектора надихали багатьох митців. Відома картина Олександра Іванова «Пріам благає в Ахіллеса тіло Гектора». Остання зустріч Гектора з дружиною, оспівана в епосі, вражає своєю людяністю. Вона надихала багатьох митців від античності до наших днів — зокрема, була взірцем для грецького драматурга Софокла, який у трагедії «Аякс» змалював драматичне прощання героя з жінкою й дитиною. В європейській літературі пізнішого часу образ Гектора приваблював Фрідріха Шіллера, Жана Жироду, в живописі — Пауля Рубенса, Шарля Лебрена, Джованні Баттіста Тьєполо, Антона Лосенка, в музиці — Петера фон Вінтера (кантата «Смерть Гектора»).

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гектор


Примітки

  1. ↑ а б в Гектор // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1892. — Т. VIII. — С. 266–267.
  2. ↑ Приам // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1898. — Т. XXV. — С. 294.
  3. ↑ а б в Любкер Ф. Hector // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 595–596.
  4. ↑ Гекуба // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1892. — Т. VIII. — С. 267.
  5. ↑ Астианакс или Скамандрий // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — Сент-Питерсберг: Брокгауз — Ефрон, 1890. — Т. II. — С. 344.

Джерела та література

Посилання

.