Гелен Томас

Гелен Томас
Народилася4 серпня 1920(1920-08-04)[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Вінчестер, Кентуккі, США Редагувати інформацію у Вікіданих
Померла20 липня 2013(2013-07-20)[1][2] (92 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Вашингтон, США[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна США Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьжурналістка, письменниця Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьжурналіст Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materУніверситет Вейна і Martin Luther King High Schoold Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладHearst Communications Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоWhite House press corpsd Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активностіз 1943
КонфесіяАнтіохійська православна церква Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

Зала слави жінок Мічигануd (1986)

Siena Medald (1990)

Американська книжкова преміяd (2000)

IWMF Lifetime Achievement Awardd (1995)

Edward R. Murrow Lifetime Achievement Awardd (2009)

Ladies' Home Journal Women of the Yeard (1975)

Walter Cronkite Award for Excellence in Journalismd (1993)

IMDbID 0858915 Редагувати інформацію у Вікіданих

Гелен Томас (англ. Helen Thomas; 4 серпня 1920(19200804), Вінчестер, Кентуккі — 20 липня 2013, Вашингтон) — американська журналістка, автор і новинний кореспондент, колумніст газет медіаконгломерату «Герст корпорэйшн», член прес-корпусу Білого дому. Вона працювала протягом 57 років кореспондентом і, пізніше, главою бюро агентства «Юнайтед прес інтернешнл» з висвітлення подій в Білому домі. Томас працювала при всіх президентах США, починаючи з останніх років адміністрації Дуайта Ейзенхауера, висунувшись на перший план при Джоні Кеннеді і закінчивши на другому році роботи адміністрації Барака Обами. Вона була першою жінкою в керівництві Національного прес-клубу, першою жінкою, що стала членом і президентом Асоціації журналістів Білого дому, а також першою жінкою, що стала членом Грідірон-клубу.

Гелен Томас отримала популярність як кореспондент агентства United Press International, в якому вона пропрацювала 57 років. За Томас протягом багатьох років було зарезервовано центральне місце прямо перед президентом США в кімнаті для брифінгів в Білому домі. За сформованою традицією, саме Томас завершувала брифінги фразою «Дякую, пане президенте».

Журналістка працювала в Білому домі з 9 президентами США і прославилася умінням ставити незручні запитання. Найгостріше вона конфліктувала з Джорджем Бушем-молодшим, якого вважала найгіршим лідером США в історії і неодноразово публічно критикувала за розв'язування війни в Іраку. Саме під час перебування Буша на посаді президента Томас позбавили місця в першому ряду на брифінгах, а виступи глави держави завершувалися не знаменитою фразою журналістки, а словами Буша «Спасибі за ваші запитання».

У 2010 році, у віці 89 років, Гелен Томас змушена була припинити роботу кореспондента після того, як в інтернеті з'явився відеозапис з її негативними висловлюваннями на адресу Ізраїлю. На плівці вона говорила, що євреям потрібно «піти з Палестини і повернутися додому — до Німеччини, Польщі чи США». Після цього кар'єра Томас фактично завершилася.

Томас померла у своїй квартирі в столиці США, вона довгий час хворіла і виписалася з лікарні незадовго до смерті.

Бібліографія

  • Listen Up Mr. President: Everything You Always Wanted Your President to Know and Do. (with co-author Craig Crawford) (Charles Scribner's Sons, 2009) ISBN 1-4391-4815-5
  • The Great White House Breakout. (with co-author and illustrator Chip Bok) (Penguin Group, 2008) ISBN 978-0-8037-3300-8 (children's book)
  • Watchdogs of Democracy? : The Waning Washington Press Corps and How It Has Failed the Public (Charles Scribner's Sons, 2006) ISBN 0-7432-6781-8
  • Thanks for the Memories, Mr. President: Wit and Wisdom from the Front Row at the White House (Charles Scribner's Sons, 2003) ISBN 0-7432-0226-0
  • Front Row at the White House: My Life and Times (Scribner, 2000) ISBN 0-684-86809-1
  • Dateline: White House (Macmillan, 1975) ISBN 0-02-617620-3

Примітки