Гемінґвей та Ґеллгорн
Гемінґвей та Ґеллгорн | |
---|---|
Hemingway & Gellhorn | |
Жанр | драма мелодрама біографічний |
Режисер | Філіп Кауфман |
Продюсер | Марк Армстронґ Джеймс Гандольфіні Тріш Гофманн |
Сценарист | Джеррі Стал Барбара Тернер |
У головних ролях | Ніколь Кідман Клайв Овен Ларс Ульріх Розлогіше див. У ролях |
Оператор | Рогір Стофферс |
Композитор | Хав'єр Наваррете |
Монтаж | Волтер Марч |
Художник | Джеффрі Керкленд Ненсі Ноблетт Рут Майерс Джім Еріксон |
Кінокомпанія | HBO |
Дистриб'ютор | HBO і Netflix |
Тривалість | 154 хв. |
Мова | англійська |
Країна | США |
Рік | 2012 |
Дата виходу | 25 травня 2012 |
Кошторис | $19,5[1] |
IMDb | ID 0423455 |
hbo.com/#/movies/hemingway-and-gellhorn/ |
Гемінґвей та Ґеллгорн (англ. Hemingway & Gellhorn) — американський біографічний телефільм компанії HBO, знятий режисером Філіпом Кауфманом у 2012 році. Фільм розповідає про взаємини двох талановитих людей сучасності — Марти Ґеллгорн та її чоловіка, письменника Ернеста Гемінґвея.
Сюжет
Стрічка починається із зустрічі в 1936 році, у барі «Брудний Джо», двох відомих людей. Гемінґвей — відомий письменник, Ґеллгорн — прославлений військовий кореспондент.
Світ повільно сповзав у хаос Другої світової війни, Іспанія вже палала. Гемінґвей та Ґеллгорн вирушають у Іспанію, окремо один від одного, обидва вважають за свій обов'язок розповісти всю правду про громадянську війну 1936—1939 років. У Іспанії вони знову зустрічаються та віддаються своїм почуттям, не зупиняючись ні перед обітницею іншій жінці, ні перед думкою про світ. Незабаром після зустрічі, у 1940 році, вони одружилися.
Марта була єдиною з чотирьох дружин письменника, яка перша попросила розлучення. Також, саме вона стала натхненням для написання знаменитого роману Гемінґвей «По кому подзвін»[2].
У ролях
Актор | Роль |
---|---|
Ніколь Кідман | Марта Ґеллгорн |
Клайв Овен | Ернест Гемінґвей |
Девід Стретейрн | Джон Дос Пассос |
Ларс Ульріх | Йоріс Івенс |
Моллі Паркер | Полін Пфайффер |
Паркер Поузі | Мері Велш Гемінґвей |
Родріго Санторо | Зарра |
Пітер Койот | Максвелл Перкінс |
Роберт Дюваль | російський генерал |
Тоні Шалуб | Михайло Кольцов |
Сантьяго Кабрера | Роберт Капа |
Актор | Роль |
---|---|
Джоан Чень | мадам Чан Кайші |
Айтор Інарра | Феліпе Леон |
Ремі Обержене | Джон Ферно |
Стівен Вііґ | Сімо Гяюгя |
Марк Пеллегріно | Макс Істмен |
Діана Бейкер | мати Марти |
Малкольм Браунсон | Орсон Веллс |
Джеффрі Джонс | Чарльз Колебо |
Саверіо Ґуерра | Сідні Франлін |
Патрік Мепл | Альфред Ґеллгорн |
Айвон Колл | стара циганка |
Нагороди та номінації
Премія | Категорія | Номінант | Результат |
---|---|---|---|
Премія Гільдії кіноакторів США | Премія Гільдії кіноакторів США за найкращу чоловічу роль у телефільмі або міні-серіалі | Клайв Овен | Номінація |
Премія Гільдії кіноакторів США за найкращу жіночу роль у телефільмі або міні-серіалі | Ніколь Кідман | Номінація | |
64-та церемонія вручення Прайм-тайм премії «Еммі» | Найкращий мінісеріал або фільм | Джеймс Гандольфіні, Александера Е.Райан, Барбара Тернер, Пітер Кауфман, Ненсі Сандерс, Тріш Гофманн, і Марк Армстронґ | Номінація |
Найкращий актор у міні-серіалі або фільмі | Клайв Овен | Номінація | |
Найкраща акторка в міні-серіалі або фільмі | Ніколь Кідман | Номінація | |
Найкращий актор другого плану у міні-серіалі або фільмі | Девід Стретерін | Номінація | |
Найкраща музична композицію для мінісеріалу або фільму | Хав'єр Наваррете | Перемога | |
Найкраще редагування звуку для міні-серіалу або фільму | Кім Фоскейто, Енді Малкольм, Кейсі Ланґфельдер, Піт Горнер, Джоанна Дінер, Ґоро Кояма, Стів Боеддекер, Пет Джексон, Дуглас Мюррей, Андреа С.Ґард, Даніель Лорі | Перемога | |
70-я церемонія вручення нагород премії «Золотий глобус» | Премія «Золотий глобус» за найкращу чоловічу роль — міні-серіал або телефільм | Клайв Овен | Номінація |
Премія «Золотий глобус» за найкращу жіночу роль — міні-серіал або телефільм | Ніколь Кідман | Номінація | |
Премія Гільдія режисерів Америки | За видатні режисерські досягнення — Телефільм | Філіп Кауфман | Номінація |
Премія Гільдії сценаристів США | Найкращий оригінальний сценарій | Джеррі Стал та Барбара Тернер | Номінація |
Про фільм
Зйомки почалися в березні 2011 року в Сан-Франциско[3]. Реліз картини призначений на травень 2012 року. Світова прем'єра відбулася на 65-му Міжнародному Каннському кінофестивалі поза конкурсом 25 травня 2012. У понеділок, 28 травня 2012 року в США відбувся прем'єрний показ картини на кабельному телеканалі HBO[4].
В одному епізоді, біля готелю зупиняється танк Т-34-85, який під час Громадянської війни в Іспанії (1936—1939) ще не вироблявся. Генерал Петров (Роберт Дюваль) носить на грудях Золоту зірку «Герой Радянського Союзу», перше нагородження якої відбулося 4 листопада 1939 року, до того моменту війна у Іспанії закінчилася. До того ж Генерал Петров одягнений в радянську військову форму, з відзнаками комкора. Справа в тому, що військові радники, відправлені з СРСР в допомогу республіканської армії всіляко приховували свої імена і приналежність до Червоної Армії.
Примітки
- ↑ Box office Гемінґвей та Ґеллгорн на IMDB.
- ↑ Іспанський романс [Архівовано 19 квітня 2015 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ Починаються зйомки Гемінґвей та Ґеллгорн на HBO Films у Сан-Франциско [Архівовано 23 січня 2022 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ HBO/Cinemax 2011/2012(англ.)
Посилання
- Офіційний сайт
- Гемінґвей та Ґеллгорн на сайті IMDb (англ.)
- Hemingway & Gellhorn на сайті Rotten Tomatoes (англ.)
- Рецензія на фільм у Нью-Йорк Таймс [Архівовано 23 грудня 2014 у Wayback Machine.](англ.)